Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 158 из 183
Ткаченко Петро Семенович
1900 р.н., с.Семенасте, українець, освіта вища зоотехнічна, проживав у м.Кіровограді, головний зоотехнік держплемінного розсадника. Заарештований 15.06.1937 Кіровським МВ НКВС (“син керуючого економією поміщика Грабатковського; член диверсійно-шкідницького угруповання із числа ветеринарних спеціалістів і зоотехніків, які працювали в системі радгоспів Одеського цукротресту: група практично здійснювала підривну діяльність шляхом неправильних щеплень худобі, що знищувало поголів’я, а з метою поширення епізоотії – чума, рожа, сибірська язва – встановлювались удавані діагнози, що заважало вести боротьбу з хворобами низовому ветеринарному персоналу; мав зв’язок з німецькими підданими Шандерами, що підозрювалися в шпигунській діяльності”). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 11.09.1937. Реабілітований 15.12.1955 Кіровоградським облсудом. (П – 1420)
Ткаченко Петро Степанович
1882 р.н., с.Кам’януватка Черкаської округи, українець, освіта початкова, проживав у с.Новомихайлівка Маловисківського району, працював у с.Долино-Кам’янка Знам’янського району, священик. Заарештований 23.01.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (контрреволюційна агітація: “19.12.1928 разом із іншим священиком С.А.Івахнюком брали участь у святі церкви с.Семенівка Первомайського округу, звідки виїхали на хутір Світоч Татарівської сільради, де скликали без дозволу влади монашок колишнього Херсонського жіночого монастиря, вели церковну антирадянську пропаганду: “Радянська влада ставить за мету знищити всяку релігію”; при обшуку вилучені антирадянська література й відозви). Засуджений 10.05.1929 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на Урал. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 3.01.1931 звільнений достроково з дозволом вільно проживати в СРСР. (П – 4002)
Ткачик Дмитро Тихонович
1896 р.н., с.Ставки Джулинського (нині Бершадського) району Вінницької області, українець, освіта вища, проживав у с.Глодоси Хмелівського (нині Новоукраїнського) району, вчитель середньої школи. У 1930 році за контрреволюційну діяльність був засуджений до заслання, звідки наступного року втік. Вдруге заарештований 29.07.1937 Хмелівським РВ НКВС (“у 1919 році служив у війську армії УНР; втеча з заслання, антирадянська діяльність”). Засуджений 25.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 12.03.1945 у таборі. Реабілітований 17.07.1962 Кіровоградським облсудом. Дружина, вчителька, у 1940 році звільнена з роботи, у 1946-ому потрапила в Одеську психіатричну лікарню; син Ігор 7.01.1946 трибуналом Вінницької залізниці засуджений до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах за дезертирство з залізничного транспорту та антирадянську агітацію (“у листі до батька зводив наклепи на життя трудящих в СРСР, висловлював...
Ткачов Павло Харитонович
1910 р.н., с.Панчеве, українець, освіта початкова, тракторист колгоспу ім.Косіора. Заарештований 13.09.1937 Новомиргородським РВ НКВС (терористичного характеру випади проти вождів партії: “у червні 1937 року у тракторну будку принесли райгазету, в якій був знятий проект Будинку рад, наверху якого стояв пам’ятник тов.Леніну, Ткачов розгорнув газету і спитав трактористів: “Який дурак видумав поставити цього – нецензурне слово – сюди?”; “у травні 1937 року Ткачов зайшов у будинок тракторної бригади, глянув на стіну, де висів портрет тов.Сталіна, і при свідках пригрозив кулаком: “Ех ти – нецензурні слова, – якби не ти, то я жив би краще!”). Засуджений 22.05.1938 трибуналом військової частини 4341 Київського військового округу до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 29.03.1990 Верховним судом СРСР. (П – 11311)