Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 153 из 183
Талда Микола Карпович
,1914 р.н., с.Петроострів, українець, освіта 3 класи, проживав у с.Лев-Балка, в Червоній армії з квітня 1944 року. Заарештований 4.09.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 5-ої гвардійської армії (“знаходячись у шпиталі №1597 на лікуванні, вів поразницьку агітацію, вихваляв техніку і армію ворога, зводив наклепи на радянське керівництво: “Ми, українці – темношкірі, а вони росіяни, тому ми повинні бути у них рабами; на наші сім’ї в тилу накладають непомірні податки, так що змушені продавати останнє, наші діти помирають з голоду”, “Німецькі війська тепер відступають свідомо, щоб затягнути у глибину німецького тилу всю російську армію, а потім ударити по російському Іванові; для цього удару готується і армія Власова – ось тоді в Європі відкриється другий фронт, тільки не той, з яким домовлялись наші керівники, а той, що вдарить Червону армію взад і вперед”). Контррозвідкою “Смерш” 5-ої гвардійської армії 14.11.1944 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4977)
Тамко Олексій Олександрович
1925 р.н., с.Андріївка, українець, освіта незакінчена вища (фінансово-економічний інститут), член ВЛКСМ, інвалід 3-ої групи, вагар колгоспу ім.Хрущова. Заарештований 3.11.1951 Златопільським РВ МДБ (“під час німецької окупації разом із ровесником-односельцем Федором Тамком читав і обговорював листівки від членів Української повстанської армії, які закликали вести боротьбу на два фронти – з німецькою і більшовицькою владами, за створення Української Самостійної Держави, висловлював терористичні наміри стосовно керівників радянського уряду; у квітні 1944-го покликаний в Червону армію, пройшов Європу, нагороджений медалями, у грудні 1945-го у зв’язку з двома тяжкими пораненнями демобілізований; писав художні твори антирадянського змісту – при обшуку вилучено 51 рукопис обсягом 779 сторінок віршів, байок, оповідань, публіцистики з наклепами на умови життя в СРСР та на колгоспний лад; у 1948 році під час одвідин Златополя угорською делегацією мав намір передати рукописи за кордон, але не...
Тамко Федір Іванович
1926 р.н., с.Андріївка, українець, освіта 9 класів, червоноармієць військової частини 70426. Заарештований 18.10.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 42-ої навчальної стрілецької дивізії (агітація проти колгоспного ладу, наклепи на керівників партії та уряду: “ще учнем Листопадівської середньої школи у 1940 році поширював антирадянські настрої, у перші дні окупації написав вірші, в яких вітав прихід німців в Україну, називав їх “визволителями українського народу”, згодом розчарувався у німецькій владі, став націоналістом – хотів бачити Україну самостійною державою, у вересні 1943-го мав стосунки з односельцями Олександром Терещенком та його товаришем Щербиною, які кликали його в Українську повстанську армію, залишили йому дві націоналістичні листівки, які Федір читав і обговорював із односельцями Олексою Тамком та Миколою Пецуном, всі троє готові були податись в УПА, але зв’язок загубився”). Засуджений 25.04.1945 трибуналом військової частини 59237 до 10 років ув’язнення у...
Таравиков Павло Максимович
1917 р.н., с.Злинка, росіянин, освіта незакінчена вища, учитель. Заарештований 10.04.1944 Маловисківським РВ НКВС (з липня 1940 року у Червоній армії, у перші місяці війни потрапив у полон до німців, вернувся у село, працював заступником начальника дільничної поліції з травня 1942 по січень 1944-го; у справі є свідчення про агентурні зв’язки з націоналістичним підпіллям і червоними партизанами). Перебуваючи під слідством, 31.07.1944 вчинив невдалу спробу втечі з КПЗ, був підстрелений. Управлінням НКВС Кіровоградської області 9.10.1944 направлений у м.Сталіно (нині Донецьк) для фільтрації. Вдруге заарештований 31.05.1950 УМДБ Кіровоградської області (направляв у різні радянські установи антирадянського змісту листи, в яких зводив наклепи на компартію й радянський уряд). Засуджений 6.01.1951 особливою нарадою при МДБ СРСР до примусового лікування у психіатричній лікарні. Центральною комісією з перегляду карних справ МВС СРСР 4.07.1955 справа припинена, від примусового лікування...
Тарановський Степан Іванович
1903 р.н., смт Новоархангельськ, українець, освіта середня, проживав у с.Скалева Новоархангельського району, директор неповної середньої школи. Заарештований 21.04.1938 Новоархангельським РВ НКВС (“член контрреволюційної військово-повстанської організації, натхненниками й керівниками якої були голова райвиконкому Давиденко й секретар райпарткому Добровольський”, “вів антирадянську агітацію, розповідав анекдот: “Засперечалися Сталін із Ворошиловим: хто відданіший радянській владі – червоноармієць чи колгоспник? Запропонували їм обом як випробування на відданість стрибнути з п’ятого поверху; селянин і розбігається… Сталін його зупинив: “Тобі життя не дороге?” – “Як так жити, як живуть сьогодні у колгоспі, то краще вбитися!” – відповів селянин”). Засуджений 6.05.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано у червні 1938 року. Реабілітований 12.04.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 4262)