Ткачик Дмитро Тихонович

1896 р.н., с.Ставки Джулинського (нині Бершадського) району Вінницької області, українець, освіта вища, проживав у с.Глодоси Хмелівського (нині Новоукраїнського) району, вчитель середньої школи. У 1930 році за контрреволюційну діяльність був засуджений до заслання, звідки наступного року втік. Вдруге заарештований 29.07.1937 Хмелівським РВ НКВС (“у 1919 році служив у війську армії УНР; втеча з заслання, антирадянська діяльність”). Засуджений 25.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 12.03.1945 у таборі. Реабілітований 17.07.1962 Кіровоградським облсудом. Дружина, вчителька, у 1940 році звільнена з роботи, у 1946-ому потрапила в Одеську психіатричну лікарню; син Ігор 7.01.1946 трибуналом Вінницької залізниці засуджений до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах за дезертирство з залізничного транспорту та антирадянську агітацію (“у листі до батька зводив наклепи на життя трудящих в СРСР, висловлював націоналістично-повстанські ідеї”), з-під слідства втік. (П – 5729)