Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 99 из 164
Овчаренко Андрій Семенович
1899 р.н., с.Степанівка Звенигородської сільради, українець, освіта початкова, рахівник колгоспу " І-ше травня". Заарештований 4.12.1937 Олександрійським РВ НКВС (“у 1919 році був призваний до лав Червоної армії, дезертирував. організовував куркуліводнодумців, здійснював нальоти на червоноармійські пости, передавав червоних у штаб повстанців у Куколівці, довго згодом жив на нелегальному становищі; брав участь у повстанні 1930 року, організовував селян забирати усуспільнених коней з колгоспних стаєнь; нині виступає проти колгоспів, агітує проти виборів до Верховної ради: "Кандидатів нам нав'язують, ми повинні самі висувати; і для чого урни на голосування, коли можна голосувати й на стол!?”). Засуджений 8.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 10.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9086)
Овчаренко Пилип Ларіонович
1894 р.н., с.Триліси, українець, освіта початкова, член ВКП(б) у 1932-35 роках - виключений за приховування минулого, член колгоспу "Червоний шлях". Заарештований 4.01.1938* Олександрівським РВ НКВС (“у 1916-17 роках служив у поліції; в 1919-ому перебував у повстанському загоні Кваші; у 1937-ому провадив контрреволюційну агітацію: доки радянська влада мучитиме нас - хліба нам не дають, все у нас забирають? радвлада скоро загине, весною 1938-го буде війна. на Україну прийдуть німецькі фашисти. які зуміють навести порядок, тоді треба буде знищити всіх активістів і комуністів, які не дають народу жити"; "після революції Овчеренко був радянським активістом, працював головою сільської ради, головою районного комітету бідноти, після колективізації керував відділком радгоспу “Антонівка”). Засуджений 31.12.1937 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 15.01.1938. Реабілітований 17.04.1968 Кіровоградським облсудом. (П - 8159)
Одод Михайло Овсійович
1884 р.н., с.Чечеліївка, українець, освіта початкова, проживав у с.Новий Стародуб Петрівського району, член колгоспу ""Червоний Жовтень". У 1930 році за невиконання твердого завдання хлібоздачі розкуркулений, у 1932-ому за контрреволюційну агітацію був засуджений до 2 років неволі умовно. Вдруге заарештований 25.12.1937 Петрівським РВ НКВС (“у лютому 1918 року в Одесі був зарахований до гайдамацького полку, в якому прослужив 4 місяці, через хворобу звільнений і прибув на проживання додому, де вступив у партію українських есерів, 1919-го року брав участь у з'їзді цієї партії, у 1920-ому перебував у повстанському загоні Сави Ярового; контрреволюційна агітація"). Засуджений 29.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 4.02.1938. Реабілітований 15.07.1957 Кіровоградським облсудом. В партії есерів були земляки Лука Бабенко - розстріляний, Чорний Петро Андрійович - помер, Яровий Сава Демидович - майбутній отаман, Рудєв Йосип Омелянович - служив у загоні...