Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 103 из 164
Островський Олександр Іванович
Ошедченко Антон Андрійович
1892 р.н., смт Нова Прага, українець, освіта початкова, проживав у с.Водяне Олексіївської сільради Великовисківського (нині с.Мальовниче Кіровоградського) району, різнороб колгоспу ім.Шевченка. Заарештований 7.08.1944 Великовисківським райвідділом НКДБ ("в роки громадянської війни служив офіцером у денікінській армії; за німецької окупації працював у громадському дворі №15 городником, був членом комісії з відправки молоді в Німеччину - з села відправили 25 осіб, але лиш двоє поїхали до Німеччини, решта по дорозі втекли; 1943 року на святі урожаю виступав з промовою, в якій хвалив непереможність німецької армії"). Засуджений 28.08.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 21.03.1990 Кіровоградським облсудом. (П - 13883)
П'ята Євмен Якович
1900 р.н., смт Петрове, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 18.10.1930 Петрівським РВ ДПУ ("в минулому активні учасники повстанських проти радянської влади загонів, вислані на Вологодщину в роки колективізації, згодом втекли з заслання, тісно межи собою пов'язані, нині розробили проект збройного повстання, зривають кампанії партії й уряду, не підкоряються розпорядженням і законам влади; під керівництвом куркуля Євмена П'яти створене угруповання з 6 осіб, яке відкрито розповсюджує провокаційні чутки, що скоро настане край радвладі, бо буде війна, а тому треба готуватись до збройної допомоги зарубіжним державам"; "сам П'ята злісно ухилявся від сплати сільгоспподатку і здачі хліба, був висланий у Вологду, в травні цього року втік, вернувся в Петрове й став формувати бандгрупу"). Засуджений 6.04. 1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 18.03.1933 ухвалено: після дострокового завершення строку...
П'ята Тимофій Семенович
Павленко Василь Федорович
1913 р.н.. смт Павлиш, українець. освіта початкова, моторист стрілецької охорони ст.Кременчук. Заарештований 25.09.1941 транспортним відділом НКВС ст.Старобільськ (антирадянська поразницька агітація. наклепи на Червону армію: "у серпні 1941 року евакуювався із Кременчука у Воронеж, зупинився на ст.Старобільськ, у буфеті говорив людям: "Преса наша брехлива: ось Полтаву уже зайняли німці, а Радінформбюро про це не повідомляє"; "У Кременчуці ми бачили. як ідуть бої: коли наш літак летить на німецьку сторону, то німці відкривають шквальний вогонь, а як німецький літак перелітає на наш бік, то Червона армія не стріляє, бо немає снарядів"; "Брехня все, що кажуть, начебто вони над нашими жінками знущаються - вони їх не чіпають"). Засуджений 20.06.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 3 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з призупиненням покарання та направленням у діючу армію. Реабілітований 26.11.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 8356)
Павленко Павло Павлович
1916 р.н., смт Нова Прага, українець, освіта 7 класів, проживав у м.Олександрії, машиніст Байдаківського вуглерозрізу. Заарештований 23.01.1948 Олександрійським райвідділом МДБ (підозрювався в тому, що в 1942 році потрапив до німецького полону, згодом пішов служити в німецьку армію, завербований як курсант німецьких курсів агентів-пропагандистів; "приводом для арешту стали свідчення раніше заарештованих і засуджених німецьких агентів-пропагандистів Сергія Гурського і Григорія Великанова; Павленко винним себе не визнав, бо ніколи в німецькій армії не служив: у Вятлаг, де відбував покарання Веліканов, вислана фотокартка Павленка, і той 19.04.1948 засвідчив, що особа на фотокартці йому незнайома; 19.05.1948 в Кіровоградську тюрму із Сталінської області прибув етапом Гурський, який також не упізнав Павленка"; насправді 792 стрілецька дивізія місяць перебувала в оточенні під Мясним Бором Ленінградської області, командування наказало групами виходити, група із 15 вояків, де був Павленко...
Павлик Олексій Трохимович
1879 р.н., селище Єлизаветградка, українець, освіта початкова, проживав у селищі копальні ім.Кагановича (м.Кривий Ріг), хлібороб. У 1930 році розкуркулений і висланий за територію Цвітнянської сільради. Вдруге заарештований 1.03.1931 Криворізьким міськвідділом ДПУ ("поселившись на Криворіжжі, систематично вів антирадянську агітацію проти колективізації та хлібозаготівлі: "Комуністи гордяться, що виконують план, а хай би самі попрацювали — вони позаймали теплі місця і командують, а робітники гнуть спину", "Нас розкуркулили, а куди воно все ділось? все забрали сози; для кого ці сози і комуни? це все комуністам, хто комуніст - той і панує, а той. хто раніше був господарем - його розграбували. щоб самим було з чого жити"). Криворізьким МВ ДПУ 27.03.1931 справа направлена на розгляд особливої наради при колегії ДПУ УРСР з клопотанням про застосування до репресованого міри соціального захисту - заслання на північ строком до 3 років. Інших даних у справі немас. (П - 12646)
Павличенко Гаврило Абрамович
1872 р.н., с.Федвар (нині с.Підлісне), українець. освіта початкова. хлібороб. Заарештований 20.01.1929 Зінов'євським окрвідділом ДПУ (“у 1919 році із Сергієм Унгулом видавав комуністів і революційно налаштованих селян; тоді денікінці повісили воєнкома Івана Іванова. зруйнували дім комуніста Панаса Довженка, пограбували майно комуніста Павла Коника", "під час проведення кампаній по самообкладанню, хлібозаготівлі, підписки на державну позику, осінньої та весняної сівби, а також колективізації - систематично разом з Сергієм Унгулом вів агітацію, зривав зібрання. розповсюджував різні провокаційні чутки: "До складу сільради треба вибрати наших людей, але не бідняків і не комуністів"). Засуджений 17.05.1929 особливою нарадою колегії ОДПУ до позбавлення права проживати у містах Москві, Ленінграді. Ростов-на-Дону з прикріпленням до визначеного місця проживання на 3 роки. Даних про реабілітацію у справі немає. (П - 4146)