Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 129 из 164
Слизький Гнат Іванович
1901 р.н., с.Федвар (нова назва Підлісне), росіянин, освіта виша (Берлінський комерційний інститут), проживав у м.Берліні (Німеччина), викладач російської мови. Заарештований 15.10.1945 1-м відділом оперсектора МДБ м.Берліна ("їз 1912 року мешкає у Харбіні, з 1921-го - у Берліні; у 1921 році в Берліні одержав паспорт посольства УНР, в день нападу Німеччини на СРСР не з'явився до радянського консульства, не виїхав з Німеччини, зберігав без дозволу зброю - два пістолети системи "бравнінг" і "вальтер"; іще зберігав українські карбованці німецького випуску 1942 року на суму понад 50 тисяч, банківські білети Херсонського, Одеського і Селянського банків випуску 1909-1916 років та іншу валюту"). Засуджений 7.01.1946 військовим трибуналом Берлінського гарнізону до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленям громадянських прав на 5 років. Реабілітований 24.01.1959 Верховним судом УРСР. (П - 4668)
Сліпченко Іван Степанович
1897 р.н., с.Лебедівка Кам'янського району Черкаської області, українець, малописьменний, проживав у с.Голикове Олександрівського району, хлібороб. Заарештований 16.10.1930 Олександрівським РВ ДПУ (“у 1919 році призваний до Червоної армії, з якої дизертирував, подався у повстанський загін Орла, в якому воював два місяці проти радянської влади; під час проведення політики воєнного комунізму брав участь у розстрілі члена комісії з вилучення лишків худоби і хліба для потреб Червоної армії Гната Фундовного: в роки колективізації пробрався в колгосп, але був виключений як бандит в минулому, біля сільбуду і всюди агітував проти колгоспів, закликав кидати сози. паплюжив владу і її кампанії: "Ми ніякого плану до двору не приймем і хліба не дамо", "Коли приїжджає який представник із району, то тільки й знає тиснути на сільраду: мало податків вилучили, мало облігацій підписали - а коли й пожалієшся, шо товару не дають у магазині, то він і слухати не хоче. Таке в них тепер право, такий закон. що...
Смаглюк Никифор Григорович
1908 р.н., с.Зелене, українець, освіта середня (6 класів і Харківська прикордонна школа, 1934) член ВКП(б) з 1930 року, проживав у м.Вільнюсі (Литва), військовослужбовець, командир роти військової частини 9589 12-го окремого інженерно-протихімічного батальйону військ прикордонної і внутрішньої охорони НКВС, старший лейтенант. Заарештований 1.12.1944 відділом контррозвідки "Смерш" НКВС Литовської РСР (антирадянська діяльність: "у січні 1944 року під час поведення політзанять за наказом т.Сталіна за №95 Смаглюк всі заняття звів до порівняння сил двох армій, при цьому заявив: "Німецька армія сильніша, і якби вона діяла за наміченим планом, то була б непереможна"). Засуджений 9.03.1945 трибуналом військ НКВС Литовської РСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки і військового звання. Верховним судом СРСР 12.06.1945 присуд трибуналу скасовано, справу припинено, з-під варти звільнений 14.08.1945. (П - 5886)
Смирнов Єфрем Михайлович
1881 р.н., с.Зибкове, росіянин, освіта початкова, муляр колгоспу "Шлях Сталіна". У 1929 році розкуркулений. Заарештований 30.06.1941 Олександрійським МРВ НКДБ (“вв антирадянську агітацію: "Коли уже фінляндські військові частини поб'ють наших бандитів, які сидять у Москві?"; "Жити стало нестерпно, нічого ніде нема: для чого лиш люди піднімали революцію в Росію - щоб пропадати з голоду?" “Жиди мої начальники, а ми їхні підлеглі"; син Ермолай, учень 7-го класу Зибківської середньої школи серед своїх ровесників веде антирадянську агітацію: у березні 1940 року на уроці російської мови під час написання диктанту після прочитаних вчителем слів “Кто был ничем, тот станет всем" мовив: "Кто был ничем тот и останется ничем", на іншому уроці після прочитаної фрази "Туда, куда раньше не залетала птица, сейчас там живет и развивается советский человек" сказав: “В Советском Союзе стало жить плохо, поэтому люди бегут и втакие места, куда раньше и птицы не залетали" - висновок: вдома Ермолай...
Смолінський Григорій Якович
Смоловий Василь Леонтійович
1924 р.н., с.Шевченкове (нова назва Зразкове). українець, освіта 7 класів, член ВЛКСМ з 1938 року, проживав у м.Кемь (Карельська автономна республіка, Росія), червоноармієць з 28.10.1943, рядовий 3-ої резервної застави 1-го прикордонного загону НКВС Карело-Фінського округу. Заарештований 27.09.1944 відділом контррозвідки "Смерш" військ НКВС з охорони тилу Карельського фронту (" посібництво німецьким окупантам в роки війни: працював вагарем по прийому зерна від селян для потреб німецької армії, місцеві жителі отримували щодня 300 грамів хліба, дехто крав зерно під час обмолоту - Смоловий доносив про це старості; не вірив у перемогу Червоної армії і в повернення її; ввійшов у близькі стосунки з німецьким офіцером Бруно, який мешкав у хаті його родички"). Засуджений 14.05.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 16.12.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 13741)