Сохранено 2640535 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 62 из 183
Кернос Іван Дмитрович
1901 р.н., с.Мар’янівка, українець, освіта початкова, проживав у с.Андріївка Овсяниківської сільради Кіровоградського району, хлібороб. Заарештований 11.12.1929 Великовисківським РВ ДПУ (антирадянська агітація). Зінов’євським окрсудом 1.04.1930 виправданий, з-під варти звільнений. Вдруге, будучи членом колгоспу “1-ий з’їзд”, заарештований 3.12.1937 Великовисківським РВ НКВС (після розкуркулення у 1930 році зник із села, аби не бути висланим на Північ, повернувся у 1935 році, вступив до колгоспу, але “продовжував вести антирадянську агітацію, займався шкідництвом – падіння худоби довів до 50 штук”, “у 1936 році кинувся на голову колгоспу Григоренка з вилами за те, що той дав розпорядження негайно виконувати план хлібозаготівлі”). Засуджений 5.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 23.10.1965 Кіровоградським облсудом. Брат Семен у 1921 році перейшов кордон із повстанським загоном Завгороднього й назад не повернувся...
Кирик Василь Устимович
1876 р.н., с.Гловсевичі Гродненської області (Білорусія), білорус, освіта – вчительська семінарія, проживав у с.Турія Новомиргородського району, священик. У 1930 році за антирадянську діяльність притягувався до судової відповідальності, півроку відсидів у бупрі. Вдруге заарештований 12.10.1937 Златопільським РВ НКВС (антирадянська агітація: “Хочеться, аби фашизм восторжествував у Іспанії, тоді Гітлер візьметься за наш Союз, а то надокучило жити під ігом більшовиків – лиш фашизм звільнить наш народ”; “належав до гурту вихідців із Польщі, священиків, вороже настановлених до радянської влади, які збирались у хатах Василя Романовича і Василя Кирика, провадили зібрання, висловлюючись у контрреволюційному куркульському дусі, вихваляли польський і німецький фашизм, чекали приходу поляків в Україну й повалення існуючого ладу”). Засуджений 1.12.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 17.12.1937. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12040)
Кириленко Олександр Григорович
1923 р.н., с.Копанки Хмелівського району, українець, освіта середня, проживав у м.Макіївка Донецької області, електромонтажник електроцеху труболиварного заводу ім.Куйбишева. Заарештований 12.05.1948 Макіївським МВ МДБ (“у 1942 році, працюючи секретарем дільничної поліції Копанок, склав список 92 військовополонених червоноармійців, які проживали в селі, їх німці вивезли невідомо куди; восени виїхав на роботи в м.Нойвид, Західна Німеччина, був завербований адміністрацією табору виявляти осіб, які вороже налаштовані до німецької влади”). Засуджений 23.08.1948 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Трибуналом Київського військового округу 22.02.1955 міру покарання зменшено до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, звільнений у березні 1955-го. Реабілітований 21.04.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13848)
Кириченко Григорій Павлович
1916 р.н., с.Блакитне Великоолександрівського (нині Високопільського) району Херсонської області, українець, освіта середня, проживав у м.Новоукраїнка, старший ремонтний робітник “Шляхбуду”. Заарештований 1.02.1935 Новоукраїнським РВ НКВС (“схвалював дії Махна і Петлюри; відправив листа на ім’я Сталіна, в якому скаржився на своє матеріальне становище, на велику смертність колгоспників від голоду у 1933 році, запитував: а куди дівається величезна кількість хліба, зібраного в країні?”, “публічно виголошував серед селян ворожі висловлювання проти радянської влади та керівництва: “Сталін довів своєю політикою країну до розвалу, бо трудящі голодують, а влада озброюється за рахунок хліба, який продають за кордон”, “Я Сталіну зробив би те, що зробили Кірову” – говорив у грудні 1934 року в конторі колгоспу “Жовтнева хвиля”). Засуджений 9.08.1935 особливою нарадою НКВС СРСР до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10783)