Кирик Василь Устимович

1876 р.н., с.Гловсевичі Гродненської області (Білорусія), білорус, освіта – вчительська семінарія, проживав у с.Турія Новомиргородського району, священик. У 1930 році за антирадянську діяльність притягувався до судової відповідальності, півроку відсидів у бупрі. Вдруге заарештований 12.10.1937 Златопільським РВ НКВС (антирадянська агітація: “Хочеться, аби фашизм восторжествував у Іспанії, тоді Гітлер візьметься за наш Союз, а то надокучило жити під ігом більшовиків – лиш фашизм звільнить наш народ”; “належав до гурту вихідців із Польщі, священиків, вороже настановлених до радянської влади, які збирались у хатах Василя Романовича і Василя Кирика, провадили зібрання, висловлюючись у контрреволюційному куркульському дусі, вихваляли польський і німецький фашизм, чекали приходу поляків в Україну й повалення існуючого ладу”). Засуджений 1.12.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 17.12.1937. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12040)