Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 2 из 183
Алегоракі Ганна Федорівна
1899 р.н., с.Воронівка, українка, освіта початкова, проживала у с.Рівне Новоукраїнського району, вчителька. Заарештована “в момент масової операції в ніч на 9.03.1931” Новоукраїнським РВ ДПУ (“дочка крупного куркуля Федора Шостака, який до революції мав 150 десятин землі”, “в роки громадянської війни їздила разом із батьком і братом Костянтином, якого пізніше убили махновці, у села Богданівка і Стоянівка затримувати більшовицьки налаштованих селян і передати в руки державної варти при гетьманській владі – селян посадили в тюрму”, “весною 1930 року підбурювала жінок побити уповноваженого з району тов.Чмеленка, який приїхав у третю частину перевіряти хід колективізації, там зібралось більше 1000 жінок, але Чмеленко вчасно втік автомобілем”, “організовувала жінок для розвалу колгоспу – весною 1930 року з колгоспу “Червона зірка” вийшло 230 господарств із 292 наявних”, “нині разом із чоловіком веде агітацію проти заходів радвлади, використовує зв’язки з куркулями: брати Краснопільські...
Андрієвський Павло Ксенофонтович
Андрійченко Іван Омелянович
1888 р.н., с.Нерубаївка, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, член колгоспу “12 років Червоної армії”, бригадир рільничої бригади. У 1928 році за участь у куркульському повстанні позбавлений виборчих прав; у 1929-ому за неякісне виконання робіт на будівництві школи у Нерубаївці був засуджений до 1 місяця примусової праці; у 1930-ому за розтрату державних коштів на посаді завідувача магазину сільського споживчого товариства засуджений до 8 місяців примусової праці. Заарештований 25.07.1938 Кіровським МВ НКВС (“у 1918 році був головою петлюрівської волосної ради с.Семенастого, у 1919 брав участь у козацькому повстанні: на горищі сараю у 30-х роках були знайдені довідки, які свідчать, що в громадянську війну він мав зв’язок із поміщиком села Богданівки, який згодом став командиром Добровольчого офіцерського батальйону, полковником Величковським, за домовленістю з ним розпоряджався поміщицьким майном; агітував проти колективізації”). Кіровоградським облсудом 14.02.1940...
Андрійчук Григорій Оксентович
1900 р.н., с.Гоголі Віньковецького району Хмельницької області, українець, освіта вища (Московський інститут харчової промисловості), проживав у м.Мала Виска, головний інженер цукрозаводу. Заарештований 3.11.1944 Маловисківським РВ НКДБ (“в роки німецької окупації працював заступником директора цукрозаводу – за 2 роки і 8 місяців випустив для німецької армії 51 тисячу центнерів цукру, вихваляв німецькі порядки, вів антирадянську агітацію: у січні 1943 року на зборах робітників заводу виступив з наклепом на керівників ВКП(б), після виступу роздавав робітникам портрети Гітлера та контрреволюційну літературу; при відступі німців керував демонтажем заводу – в тил німецьких військ забрано 25 електромоторів та інше обладнання”). Засуджений 20.01.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 6.04.1990 Кіровоградським облсудом. (П – 13891)
Андрющенко Адам Миронович
1875 р.н., с.Іванівка Хмелівського району, українець, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. У 1929 році був засуджений до 1,5 року неволі. Вдруге заарештований 6.03.1930 оперативною групою Хмелівського РВ ДПУ (вів антирадянську агітацію проти колективізації і хлібозаготівельних робіт: “Самі шию підставляєте у ярмо, усуспільнюєте свої коні й реманент, а потім будете плакати, бо – вони здобули собі владу, та й грабують народ!”, “Записався й ти? Побачу, як скоро ти летітимеш з колгоспу й де опинишся. Зібралась шайка й забрала кращу землю біля села!”, “Не беріть податкові листки, не підписуйте їх, бо завтра шкуру з вас дертимуть!” – така агітація завжди гальмувала всі політичні кампанії, які проводились на селі). Засуджений 21.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 4 роки. Реабілітований 8.02.1992 Генеральною прокуратурою України. (П – 13050)