Сохранено 2640535 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 119 из 183
Писаренко Павло Афіногенович
1891 р.н., с.Глодоси, українець, освіта початкова, хлібороб-середняк, одноосібник. Заарештований 30.03.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“учасник антирадянської організації, створеної 1928 року у селі Глодосах колишніми петлюрівцями Коропом, Берещенком, Мелешком та іншими, які втекли в роки громадянської війни у Польщу, розповсюджував контрреволюційні листівки й літературу серед населення, поширював чутки про майбутню війну Польщі з СРСР весною 1929 року”). Засуджений 20.11.1929 колегією ОДПУ до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 9.08.1989 Кіровоградським облсудом. Вдруге, будучи членом колгоспу “Червоний партизан”, заарештований 11.11.1937 Хмелівським РВ НКВС (член контрреволюційної націоналістичної організації, антирадянська агітація). Засуджений 28.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.01.1959 Кіровоградським облсудом. (П – 13974, 4643)
Півкопа Михайло Оксентович
1899 р.н., с.Василівка, українець, освіта початкова, хлібороб. У 1930 році за хабар голові сільради в сумі 300 рублів був засуджений до 1 року примусової праці. Заарештований 5.04.1931 Златопільським РВ ДПУ (“у 1922 році мав зв’язки з повстанським загоном Завгороднього; у 1929-ому погрожував хлібозаготівельній комісії: “Дурні, не ходіть попід хатами, не турбуйте людей, тому що радвлади скоро не буде, а вам тоді ці люди, в яких ви забираєте хліб, очі повиймають”; у березні 1930-го загітував селян розібрати колгоспне майно – недавній власний інвентар та коней; збирав куркулів у власній хаті, де радились, як вести агітацію проти колективізації, хлібозаготівельних робіт; у листопаді 1930 року напав на уповноваженого райвиконкому по заготівлі хліба”). Засуджений 20.08.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 13.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 6320)
Підіпригора Оверко Гнатович
1882 р.н., с.Бурточки Київської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Велика Виска, пастух Мар’янівського радгоспу. У 1929 році був засуджений до 7 місяців неволі (погрожував колгоспникам: “Ми вам покажемо колгоспи, прийде час і ми вам вріжемо стільки городу, що не буде куди і з хати вийти”, агітував розбирати з колгоспу худобу, довівши агітацією колгосп до розвалу), у 1930-му розкуркулений і висланий на північ, 1934-го, лишивши синів Карпа, Івана і Павла на засланні, повернувся з дружиною Явдохою Кузьмівною і сином Петром у с.Матусівка Маловисківського району, жив у сина Дементія. Заарештований 28.07.1937 Великовисківським РВ НКВС (вимагав повернення садиби і власної хати, в яку сільрада поселила бідняка Никифора Царенка; виступав проти хлібозаготівлі: “Радвлада хліб забирає й висипає у море та топить ним паровози”; у серпні 1934-го, коли до колгоспної гамазеї приїхали з району забирати плановий заготівельний хліб, Оверко підмовив селян боронити збіжжя вилами, хлібороби...