Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 30 из 200
Гасаненко Григорій Артемович
1867 р.н., х.Устинівка Кіровського району, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, пенсіонер. Заарештований 20.03.1938 відділом УДБ Кіровського НКВС і прокуратурою (контрреволюційна націоналістична діяльність). Кіровською міськпрокуратурою 14.01.1939 справу припинено. (П – 2198) ГВОЗДЬ ІВАН ЯВТУХОВИЧ (від народження Шевченко Іван Григорович, усиновлений Явтухом Гвоздем). 1903 р.н.. с.Велика Мамайка (нині - Підгайці) Кіровоградського району. українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, вантажник цегельні №2. У 1930 році розкуркулений і висланий на північ, у 1933-ому втік. Заарештований 22.08.1937 Кіровським міськвідділом НКВС ("разом із Миколою Шульгою і Пилипом Сотником належав до куркульської групи, яка займалася шкідницькою діяльністю - з метою диверсії підклали залізний ключ під агрегат пресу"). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1937. Реабілітований 11.01.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3895) |
Гачковський Дмитро Леонтійович
1887 р.н., с.Цибулеве, українець, освіта початкова, проживав у с.Богданівка, хлібороб. Засуджений у 1921 році до розстрілу (член повстанського загону Хмари), під час конвоювання втік. Знам’янським ЧК і ревтрибуналом 1.01.1921 року був засуджений до розстрілу, втік під час виконання вироку. Вдруге заарештований 26.08.1928 Знам’янським райвідділом ДПУ (“у 1919-20 роках командував сотнею у повстанському загоні Пилипа Хмари, що діяла на терені З1нов”евського та Олександрійського округів у Чорному лісі, розстрілював цибулівських міліціонерів, здійснював напади на червоноарм!йськ! ешелони, з-під розстрілу втік із Гордієм Мироновим, якого при втечі поранили, переховувався у лісах аж до амністії; переселившись у Богданівку, підтримував зв’язки з цибулівськими куркулями, закликав селян не здавати хліб державі: "З вас деруть останню шкуру", підбурював проти інших заходів радвлади"). Засуджений 7.12.1928 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років концтабору. особливою нарадою при колегії ОДПУ...
Гейзер Лікус Людвігович
1899 р.н., с.Кляйн-Лібенталь Спартаківського району Одеської області, освіта 6 класів, проживав у с.Миколаївка Добровеличківського району, колгоспник. У 1930 році засуджений спецколегією ДПУ за належність до контреволіоційної повстанської організації до 3 років заслання. Вдруге заарештований 27.07.1937 Піщанобрідським РВ НКВС (Су 1919 році брав участь у збройному повстанні проти радвлади у Спартаківському районі, повстанням керував рідний дядько Каспер Гейзер, що згодом емігрував за кордон; тоді ж видавав німцям червоних партизан; агітував проти колгоспного ладу, зводив наклепи на Радянський Союз, керівників партії та уряду, мав зв'язки з німецьким консулом, від якого отримував фінансову допомогу, вихваляв фашизм). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 11.09.1937. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Про родичів: бабуся Тейзер за активну контрреволюційну діяльність розстріляна більшовиками, брат Іван у 1930 році...
Гейнц Франц Якович
Гержов Василь Тодосьович
Гержов Іван Антонович
1924 р.н., с.Грузьке, молдаванин, освіта середня педагогічна, проживав у с.Мирнопіллі Арцизького району Одеської області, вчитель школи. Заарєштований 12.07.1946 Ізмаїльським УДБ НКВС ("в роки війни працівниками 2-го відділу Генштабу Верховного командування Румунії Іван Гержов був покликаний у якості перекладача в комісію Бухарестського інституту статистики, отримував зарплату 15000 рублів; приїжджав разом з румунською комісією у Грузьке та інші села, де проживає молдавське населення, роздавав молитовники молдавською мовою, подарунки, чоловікам курильний папір, виступав на зборах, вихваляв життя при окупантах, закликав до переселення у Бесарабію, сам супроводжував ешелон із переселенцями, відправив свою сім’ю"). Засуджений 26.07.1947 трибуналом військ МВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Звільнений з табору 5.04.1954. Реабілітований 26.09.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 1044)