ГЕЙЗЕР ЛІКУС ЛЮДВІГОВИЧ

1899 р.н., с.Кляйн-Лібенталь Спартаківського району Одеської області, освіта 6 класів, проживав у с.Миколаївка Добровеличківського району, колгоспник. У 1930 році засуджений спецколегією ДПУ за належність до контреволіоційної повстанської організації до 3 років заслання. Вдруге заарештований 27.07.1937 Піщанобрідським РВ НКВС (Су 1919 році брав участь у збройному повстанні проти радвлади у Спартаківському районі, повстанням керував рідний дядько Каспер Гейзер, що згодом емігрував за кордон; тоді ж видавав німцям червоних партизан; агітував проти колгоспного ладу, зводив наклепи на Радянський Союз, керівників партії та уряду, мав зв'язки з німецьким консулом, від якого отримував фінансову допомогу, вихваляв фашизм). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 11.09.1937. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Про родичів: бабуся Тейзер за активну контрреволюційну діяльність розстріляна більшовиками, брат Іван у 1930 році засуджений спецколегією ДПУ за належність до контреволюційної повстанської організації до 10 років концтабору, мати Мар'яна Іванівна у 1930 році розкуркулена і разом з синами Камвіліусом та Людвігом вислана на Урал, за втечу із заслання брати засуджені до 3 років далеких таборів. (П - 10231)