Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 82 из 130
Панченко Павло Корнійович
1902 р.н., м.Гайворон, українець, освіта початкова, проживав у с.Таужне Гайворонського району, продавець ятки відділу робітничого постачання на ст.Таужна. У 1930 році був засуджений до 8 років неволі з позбавленням громадянських прав до 5 років за участь у повстанському загоні Швеця у 1926-30 роках. Вдруге заарештований 31.07.1937 шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон (антирадянська діяльність: "повернувшись із ув'язнення у 1935 році, закликав колгоспників не виходити на роботу, не підписуватись на державні позики: "Держава під виглядом хлібозаготівлі забирає у селян ними вирощений хліб, а потім продає його селянам у кілька разів дорожче"; в результаті агітації разом із братом Федотом та однодумцем Петром Стриженюком в колгоспі не зібрали солому на площі 220 гектарів та зірвали строки копання буряків"). Засуджений 9.10.1937 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 16.10.1937. Реабілітований 20.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9426)
Панченко Федот Корнійович
1890 р.н., м.Гайворон, українець, письменний, проживав у с.Струнькове (нині у складі м.Гайворон), хлібороб-заможник. У 1930 році разом із батьком та братом Павлом розкуркулений. Заарештований 23.10.1930 Хащуватським РВ ДПУ ("у 1915-18 роках перебував у австрійському полоні; вів антирадянську агітацію: "Колективізація - це панщина, вступимо в колгосп -будемо голодні", виступав проти хлібозаготівлі, під час селянських волинок підбурював людей забирати з колгоспу усуспільнене майно"). Засуджений 1.01.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край умовно, з-під варти звільнений 4.01.1931. Реабілітований 25.03.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге заарештований 27.07.1937 Гайворонським РВ НКВС ("агітував проти колгоспного ладу і державної позики: "Скільки не підписуйся, все одно ніколи не виграєш, бо гроші від виграшів потрапляють у кишені радянських керівників"; "Треба побільше зерна залишати в соломі, бо однак цей хліб нам не дістанеться, колгоспи...
Парикалов Георгій Федорович