Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 80 из 130
Орлик Гнат Лукашович
1903 р.н., с.Липовеньке, українець, освіта початкова, завгосп колгоспу "Перше травня". У 1933 році "за виявлену начальником політвідділу Ємилівської МТС Бергером велику засміченість колгоспу "Перше травня" соціально-чужим елементом, безпорадним станом кінського поголів'я та безгосподарність"голову колгоспу Орлика знято з посади й засуджено до 5 років неволі, через 5 місяців Верховним судом УРСР виправданий. Вдруге засуджений за те, що "на грунті класової ненависті до 2-го секретаря Голованівського райкому партії Бергера завідувач Липовеньківським поштовим відділенням Гнат Орлик у березні 1935 року з відстані 30 метрів 5 разів стріляв у нього з револьвера" -заарештований 6.03.1935 Голованівським РВ НКВС і 28.04.1935 засуджений трибуналом 6-го стрілецького корпусу Українського військового округу до розстрілу, колегією Верховного суду СРСР 23.06.1935 міру покарання замінено на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах, з-під варти звільнений 12.04.1946. Втретє заарештований...
Орлик Павло Корнійович
1890 р.н., с.Липовеньке, українець, освіта початкова, хлібороб, член колгоспу "Нове життя", уповноважений "Заготзерна" у Липовеньках. Заарештований 24.12.1932 Голованівським РВ ДПУ ("висловлювався за припинення хлібозаготівлі, оскільки колгосп доведений йому план виконав на 100%, попереджував колгоспників про голодування, якщо вони продовжуватимуть здавати хліб; тільки завдяки арешту Орлика та ще кількох осіб, колгоспом було вивезено на зсиппункти 600 пудів зернохліба надпланового завдання; Орлик підтримував зв'язок із куркульською частиною села та релігійниками, висловлювався за необхідність відкриття в селі храму, обіцяв селянам допомогу в цій справі"). Засуджений 17.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ до 3 років ув'язнення у концтаборах. Реабілітований 15.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге, працюючи у колгоспі "Перше Травня", заарештований 22.10.1937 Голованівським РВ НКВС (антирадянська агітація). Засуджений 3.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років...
Орлов Борис Маркович
1916 р.н., смт Голованівськ, єврей, освіта 2 класи, член ВЛКСМ з 1939 року, червоноармієць 25-го запасного стрілецького полку, рядовий. Заарештований 23.08.1941 особливим відділом НКВС 20-ої запасної стрілецької бригади ("систематично вів контрреволюційну агітацію, вихваляв гітлерівську Німеччину, фашистську армію, умови німецького полону і життя селян у Німеччині, зводив наклепи на радянську пресу, висловлював невдоволення законом про відповідальність за порушення трудової дисципліни"). Засуджений 27.10.1941 військовим трибуналом Казанського гарнізону до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Верховною Радою СРСР 8.01.1943 відстрочено виконання вироку до закінчення воєнних дій з направленням на фронт, 3.02.1943 з-під варти звільнений. Реабілітований 28.06.1991 прокуратурою Приуральського військового округу. (П - 12686)
Осадчук Захар Омелянович
1899 р.н., с.Лебединка, українець, освіта 3 класи, проживав у с.Олександрівка Добровеличківського району, рядовий 776-го стрілецького полку 214-ої стрілецької Кременчуцько-Олександрійської дивізії. Заарештований 8.01.1945 відділом контррозвідки "Смерш" 214 СКОД ("у червні 1941 року призваний на службу в Червону армію, потрапив у німецький полон, після 2-місячного перебування в таборі військовополонених повернувся в Олександрівку, влаштувався завідувачем магазину, вступив до ОУН, осередок якої у селі організував учитель Семен Плащинський, провадив націоналістичну контрреволюційну агітацію; в газеті "Український голос", Кіровоград, 24.09.1941 була надрукована стаття 725 років під владою червоних розбійників", яку серед інших націоналістів підписав і Осадчук; вимагав від селян виконання сільськогосподарських робіт, здачі м'яса, яєць для німецької армії, доводив, що Червона армія уже не повернеться"). Засуджений 2.02.1945 військовим трибуналом 214-ої стрілецької дивізії до 10 років...
Островський Григорій Борисович
1898 р.н., м.Пінськ (Білорусія), єврей, освіта початкова, член ВКП(б) з 1932 року, проживав у с.Ємилівка Голованівського району, заступник директора машино-тракторної станції. У 1934 році, працюючи головою колгоспу ім.Будьонного Фрунзівського району, був засуджений до 1 року примусової праці за незакінчення в строк осінньої сівби. Заарештований 20.10.1937 Голованівським РВ НКВС ("з 1920 року проживає в СРСР, до 1923-го мав польське громадянство, він і дружина Фаня підтримують письмовий зв'язок з родичами у Польщі, на основі отримуваних листів серед робітників і службовців МТС зводять наклепи на СРСР, вихваляють капіталістичний лад, висловлювали бажання виїхати за кордон"). Засуджений 21.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, дати виконанння вироку у справі не вказано. Реабілітований 21.04.1989 - Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 10554)