English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Т»

Всего записей: 108'486, страница 5083 из 5'425
Теплицька Іда-Ціпа Перецівна
1899 р.н., колонія Інгулець Херсонської губернії, єврейка, освіта середня, проживала у м.Кіровограді, медсестра дитячої поліклініки. Заарештована 1.11.1926 Зінов’євським окружним відділом ДПУ (“секретар місцевого комітету контрреволюційної підпільної організації “Сіоністська Соціалістична партія”, яка своїм завданням ставила: підрив роботи комуністичної партії серед єврейського населення і об’єднання єврейства на антирадянській сіоністській платформі”). Засуджена 14.01.1927 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років заслання в Середню Азію. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 1.10.1929 позбавлено права проживати у містах Москві й Ленінграді, на Україні, у Криму та інших регіонах з прикріпленням до визначеного місця мешкання строком на 3 роки. Реабілітована 8.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12801)
Кіровоградська область. Книга 5
Теплицький Олександр Якович
1901 р.н., м.Дніпропетровськ, єврей, освіта початкова, колишній член ВКП(б), проживав у м.Кіровограді, завідувач оргвідділу Кіровської міжрайпромспілки. Заарештований 11.02.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (контрреволюційна троцькістська діяльність). Засуджений 22.06.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9621)
Кіровоградська область. Книга 5
Тереля Йосип Михайлович
1943 р.н., с.Келечин Міжгірського району Закарпатської області, українець, освіта середня, проживав у м.Свалява Закарпатської області, до 1962 року працював столярем Закарпатського управління “Курортбуд”, в’язень виправно-трудового табору №6 м.Кіровограда, “особливі прикмети: на правій стороні грудей – татуювання у вигляді тризуба, меча й колоса”. Тричі засуджувався (статті: 223 частина 2, 17 ч.2, 183 ч.1 і 2 кримінального кодексу УРСР): у 1962 році народним судом Свалявського району Закарпатської області до 4 років неволі; у 1963-ому Ужгородським нарсудом до 2,5 років; у 1966-ому нарсудом Крижопільського району Вінницької області до 5 років неволі. Вчетверте заарештований 17.08.1967 управлінням КДБ при Раді Міністрів УРСР Кіровоградської області (“будучи засудженим у 1962 році, потрапив під вплив націоналістів серед ув’язнених, став на шлях відкритої боротьби з радянською дійсністю, переслідував мету створити підпілля і скинути радвладу на Україні; у серпні 1965 року втік із колонії, писав статті й вірші антирадянського змісту, 1.03.1966 здав їх в управління КДБ Луганської області, прийшовши з повинною; 26 січня 1967 року із Ладижинської в’язниці Тростянецького району Вінницької області був переведений в ВТК №6 м.Кіровограда за те, що передав в’язню Ігорю, який виходив на волю, власний рукопис антирадянської статті і став готуватись до втечі; засуджений за втечу із тюрми, серед в’язнів пропагував ідею самостійної України; у липні 1967 року разом із Алімом Сайфутдіновим та Юрієм Запашним виготовив 4 листівки, 3 з яких відправив у редакції газет “Кіровоградська правда” і “Молодий комунар” та в партійно-радянські органи влади; згодом виготовили іще 150 листівок, які розповсюджували шляхом перекидання за межі виправно-трудової колонії через тюремний паркан та передачі через звільнених на волю; із підошви гумового чобота пробував виготовити кліше для друкування листівок антирадянського змісту; у зошиті вів ідейно шкідливі, наклепницькі записи”). Засуджений 22.12.1967 Кіровоградським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12753)
Кіровоградська область. Книга 5
Терентьєв Павло Кіндратович
1900 р.н., с.Делакеу Григоріопільського району (Молдова), молдаванин, освіта початкова, проживав у с.Завадівка (нині у складі м.Кіровограда), член колгоспу ім.Леніна. Розкуркулений у 1931 році. У 1932 році за порушення державного кордону із Румунії в СРСР колегією ОДПУ був засуджений до 3 років неволі з забороною мешкати у прикордонній смузі. Вдруге заарештований 28.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (шпигунська діяльність: “проживаючи в Румунії у 1931 році, був залучений до шпигунської роботи проти СРСР”). Засуджений 13.06.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до розстрілу, вирок виконано 13.07.1942. Реабілітований 30.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12296)
Кіровоградська область. Книга 5
Терещенко Василь Максимович
1907 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, проживав у с.Рівному Новоукраїнського району, завідувач механічної майстерні Семенастівської машино-тракторної станції. Заарештований 21.06.1946 Кіровоградським облуправлінням МДБ (співпраця з німецькими окупантами: “працюючи старшим механіком, разом із старшиною МТС О.Самченком відновили у с.Володимирівці Кіровоградського району до роботи 51 трактор, 15 комбайнів, 3 автомашини, сільськогосподарський інвентар, ремонтну майстерню, у 1941 році здали німцям 1500 центнерів зерна, у 1943 році зібрали врожай із площі 4 тисячі гектарів, відправили в німецький тил 10 тракторів і 5 молотарок”). Засуджений 15.05.1947 Кіровоградським облсудом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 19.11.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12840)
Кіровоградська область. Книга 5
Терещенко Пилип Панасович
1892 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта 3 класи, пресувальник птахокомбінату. Заарештований 18.06.1945 управлінням НКВС Кіровоградської області (“з грудня 1941-го по грудень 1943 року працював майстром ковбасного цеху м’ясокомбінату, забезпечував випуск необхідної продукції, систематично затримував працівників, котрі брали продукцію для власних потреб і повідомляв про це німецькій владі”). Засуджений 5.09.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Звільнений у грудні 1954 року. Реабілітований 11.12.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 3482)
Кіровоградська область. Книга 5
Терещенко Юхим Степанович
1896 р.н., с.Рубань Немирівського району Вінницької області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, за фахом бухгалтер, у 1935-37 роках помічник начальника штабу 43-го полку, на момент арешту безробітний. Заарештований 13.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“з 1919 року був секретним співробітником НК, ДПУ, НКВС: за завданням Вінницької губЧК був впроваджений у банду отамана Лиха, який у 1919 році вибирався у Польщу для зв’язку з Юрком Тютюнником, там же Терещенка перехопила польська розвідка й доручила йому шпигунські завдання; у 1919-21 роках залучався органами ЧК для ліквідації повстанських загонів, які оперували на терені України, та до знищення Українського повстанкому у 1922 році; у 1930-ому перебував під вартою 6 місяців за спецзавданням органів ДПУ; будучи сексотом НКВС, дворушничав; у 1934 році заявляв працівникам банку, що він співробітник НКВС і всіх пересаджає”, “за віддану роботу в органах ДПУ нагороджений годинником, револьвером і конем”). Засуджений 10.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, дати виконання вироку у справі не вказано. Реабілітований 24.01.1968 Кіровоградським облсудом. (П – 8149)
Кіровоградська область. Книга 5
Терзі Володимир Григорович
1906 р.н., м.Кіровоград, вірменин, освіта середня, проживав у м.Ярмолинці Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області, командир роти 286-го стрілецького полку 96-ої стрілецької дивізії, старший лейтенант. Заарештований 1.12.1937 особливим відділом УДБ НКВС м.Проскурів (“син підполковника царської армії, який з 1918 року служив у денікінській армії, емігрував за кордон і в 1921 році проживав у Болгарії; будучи сексотом НКВС, Терзі провадив шпигунську діяльність на користь польської розвідки”). Засуджений 8.02.1938 НКВС і прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 24.02.1938. Реабілітований 5.11.1958 трибуналом Прикарпатського військового округу. (П – 5607)
Кіровоградська область. Книга 5
Терновський Григорій Степанович
1879 р.н., с.Глинськ, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 1.02.1930 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (агітація проти колективізації, хлібозаготівельних робіт). Засуджений 27.02.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 23.02.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 6022)
Кіровоградська область. Книга 5
Тертилов Михайло Степанович
1913 р.н., с.Лелеківка (нині у складі міста), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, токар заводу “Червоний Профінтерн”. Заарештований 19.02.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (контрреволюційна пропаганда, закликав робітників до страйку). Засуджений 10.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 25.05.1938. Реабілітований 24.08.1988 Кіровоградським облсудом. (П – 8574)
Кіровоградська область. Книга 5
Тертилова Меланія Артемівна
1893 р.н., м.Кіровоград, українка, неписьменна, міщанка, без певних занять. Заарештована 26.10.1944 управлінням НКВС Кіровоградської області (“будучи невдоволена радянською владою за репресії її сина Михайла, в період німецької окупації провадила антирадянську агітацію серед мешканців міста: “Якби радянська влада й повернулась, я б тут не жила, а мучилась: та влада тільки людей садила по тюрмах за запізнення на роботу”; вихваляла німецьку зброю: “Ось де культурна й непереможна армія – Німеччина здолає всіх”; незаконно зберігала зброю: при обшуку виявлено й вилучено російську гвинтівку, обріз із такої гвинтівки, 60 патронів, а також німецькі газети та листи дочки Юлії з Німеччини, в яких вихваляється тамтешнє життя”). Засуджена 19.12.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 27.05.1955 трибуналом Київського військового округу. (П – 2286)
Кіровоградська область. Книга 5
Тертилова-Горбачук Тетяна Парфентіївна
1906 р.н., м.П’ятихатки Дніпропетровської області, росіянка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, до війни працювала офіціанткою у міському саду. Заарештована 20.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 6-ої винищувально-протитанкової артилерії Знам’янської бригади резерву Головнокомандувача (підозрювалась у співробітництві з німецькими окупантами під час війни, зокрема у видачі німецьким каральним органам радянського льотчика). Управлінням НКДБ Кіровоградської області 25.07.1944 справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 2392)
Кіровоградська область. Книга 5
Тесленко Ілля Сергійович
1878 р.н., х.Бруньківка, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 1.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“будучи уповноваженим земельного товариства, у 1928 році виступав проти самообкладання, надання пільг біднякам” – див. Максим Ващенко). Засуджений 31.07.1930 Зінов’євським окрсудом до 5 років ув’язнення у концтаборі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 12.05.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13253)
Кіровоградська область. Книга 5
Тесленко Яким Васильович
1886 р.н., х.Бруньківка, українець, освіта середня, хлібороб. Заарештований 1.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“виступав проти колективізації” – див. Максим Ващенко). Помер 2.04.1930 у Зінов’євському бупрі. (П – 13253)
Кіровоградська область. Книга 5
Тетерук Тодось Григорович
1895 р.н., с.Любитів Ковельського району Волинської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, інспектор міськфінвідділу. Заарештований 17.02.1938 Кіровським МВ НКВС (“в роки громадянської війни добровільно вступив у петлюрівську армію, боровся проти загонів Червоної армії; у 1932 році завербований у контрреволюційну повстанську організацію активним петлюрівцем Миколою Грузиним, який займав командну посаду у петлюрівському штабі; провадив диверсійно-шкідницьку роботу по лінії держстраху, спрямовуючи свої дії на підрив могутності народного господарства і нищення поголів’я худоби”). Засуджений 4.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 26.05.1938. Реабілітований 26.05.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3505)
Кіровоградська область. Книга 5
Тимонін Яків Іванович
1901 р.н., м.Жердівка Тамбовської області (Росія), росіянин, освіта вища (Військово-повітряна академія ім.Жуковського, Москва, 1932-37), член ВКП(б) у 1920-38 роках, проживав у м.Кіровограді, старший інженер цеху №16 заводу “Червона зірка”. Заарештований 27.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“у 1928 році написав у партбюро 82-го стрілецького полку 82-ої гірсько-стрілецької дивізії заяву про вихід із партії, бо ХV партз’їзд не став справжнім виразником мас, оскільки був представлений лиш секретарями парткомів; писав, що політруки в армії не потрібні, бо й так значний партпрошарок, що в армії просувають по службі не гідних цього командирів, а пристосуванців та підлабузників – з партії не був виключений, отримав лиш сувору догану, бо визнав свої помилки, виключений у 1938-ому через партсправу 1928 року і звільнений з лав армії 5.08.1938”; працюючи на заводі з листопада 1938-го, вів антирадянську агітацію: “Робітничий клас в СРСР може прийняти будь-який державний лад, бо робітники в нас шкурники”, “Існування парторганізацій на підприємствах зайве, крім шкоди нічого не дають – лиш знижують виробничу дисципліну, підривають авторитет і єдиноначальність керівників підприємств”, “Червона армія на випадок війни з Німеччиною за кілька днів буде розгромлена – фінська війна це вже продемонструвала, в якій Червона армія зазнала величезних втрат у живій силі”). Засуджений 19.09.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Особливою нарадою НКВС СРСР 11.12.1944 міру покарання зменшено на 1 рік, звільнений 27.06.1948. Реабілітований двічі: 29.03.1956 Кіровоградським облсудом і 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 3371, 12274)
Кіровоградська область. Книга 5
Тимофеєв Семен Тимофійович
1923 р.н., с.Старошентихо Урмарського району (Чувашія, Росія), чуваш, освіта 5 класів, проживав у м.Артемівську Донецької області, робітник трубного заводу. У м.Кіровограді відбував покарання на спецбудівництві, будучи засудженим 23.05.1941 Артемівським нарсудом до 1 року ув’язнення у виправно-трудових таборах. Вдруге заарештований 2.07.1941 у в’язниці (антирадянська агітація серед в’язнів, підготовка терористичного акту проти співробітників тюрми). Етапований на схід, помер 23.10.1941 в лікарні Усть-Кам’яногірської тюрми (Казахстан). (П – 8794)
Кіровоградська область. Книга 5
Тимошенко Ларіон Олександрович
1896 р.н., с.Вітрівка, українець, освіта 4 класи, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), рахівник електростанції. Заарештований 3.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 5.12.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.03.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3541)
Кіровоградська область. Книга 5
Тимошенкова Марія Павлівна
1902 р.н., м.Кіровоград, українка, письменна, проживала у смт Устинівка, член колгоспу “1-й Устинівський”. Заарештована 12.01.1935 Устинівським райвідділом НКВС (антирадянська агітація). Засуджена 24.04.1935 Одеським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітована 5.06.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 1295)
Кіровоградська область. Книга 5
Тимченко (Холіна) Наталя Лук’янівна
1901 р.н., c.Комишувате Васильєве-Петрівського (нині Першотравневого) району Донецької області, українка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, вагар, завідувач їдальні СШ №3, завідувач буфету облуправління НКВС. Заарештована 12.09.1945 транспортним відділом НКДБ Одеської залізниці (“в роки війни проживала у окупованому німцями Кіровограді, разом із Трохимом Слоневським видала комуніста Гаврила Омеляненка, якого німці розстріляли; у грудні 1943 року евакуювалась разом із родиною у Німеччину, повернулась у 1945-ому; зводила наклепи на адресу радвлади, погрожувала комуністам і їхнім сім’ям”). Засуджена 18.05.1946 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом Київського військового округу 18.05.1956 виправдана, справу припинено, з-під варти звільнена. Мати і брат розкуркулені у 1930 році, брат Василь засуджений у 1937 році до 8 років неволі. (6973 – П)
Кіровоградська область. Книга 5