Сохранено 2862442 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «С»

Всего записей: 228'627, страница 10384 из 11'432
Сергієнко Микола Павлович
1903 р.н., с.Новопавлівка, українець, письменний, член колгоспу ім.Молотова. Заарештований 10.12.1937 Хмелівським РВ НКВС (участь в контрреволюційній націоналістичній організації). Одеським обласним судом 19.04.1938 справу направлено на дослідування. Хмелівським РВ НКВС 21.04.1938 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2715) СЕРГІЄНКО МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1884 р.н., с.Плетений Ташлик, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, службовець “Союзкондзбуту”. Заарештований 1.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (у 1932 році виключений із колгоспу, майно конфісковане; вів антирадянську агітацію: “поширював провокаційні чутки про війну, поразницькі настрої, пропагував фашистські порядки, займався дискримінацією Червоної армії та керівників партії й уряду”). Засуджений 14.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10311)
Сергатий Іван Корнійович
1886 р.н., с.Турія, українець, освіта початкова, проживав у м.Мала Виска, їздовий відгодівельного пункту цукрозаводу. У 1930 році за невиконання твердого завдання хлібоздачі майно було розпродане, у 1933-ому за спекуляцію був засуджений до 7 років неволі з позбавленням громадянських прав на три роки, звільнений у 1937-ому. Вдруге заарештований 19.12.1939 Маловисківським РВ НКВС (“вів антирадянську агітацію, вихваляв життя за царизму, зводив наклепи на пресу, висловлював поразницькі настрої щодо Червоної армії, ганьбив життя трудящих за радвлади: “Не стало при радвладі ні сірників, ні мила, ні мануфактури, а в газетах лиш тарабанять, що всього хватає”, “Приєднали Західну Україну і Білорусію – хай тепер вкусять нашого хліба”, “Наші кажуть, що не бажають воювати, а на Польщу напали”). Засуджений 27.11.1940 Кіровоградським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 12.10.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12523)
Сердюк Володимир Євгенович
1929 р.н., с.Димине, українець, освіта 5 класів, завгар колгоспу. У 1955 році у Казахстані був засуджений до 2 років неволі за автоаварію. Вдруге заарештований 31.03.1959 УКДБ Кіровоградської області (“разом із Володимиром Шевченком подали ідею створення антирадянської націоналістичної організації, яку згодом назвали “Центральна рада боротьби проти комунізму”, намагались вербувати нових членів -Петра Крижа, Анатолія Юрківа, пробували придбати друкарську машинку для розмноження антирадянських документів, намагались шукати зв’язків з націоналістами на Західній Україні; були написані проекти програми й статуту організації, до кінця 1958 року Шевченко й Сердюк діяльність припинили, спаливши проекти документів, на слідстві каялись у своїх вчинках”). Прокуратурою Кіровоградської області 15.06.1959 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4726)
Сердюк Ніна Степанівна
1918 р.н., с.Глодоси Хмелівського району, українка, освіта вища, вчителька. Заарештована 8.06.1946 УМДБ Кіровоградської області (“член ОУН з березня 1944 року, підтримувала стосунки з оунівцями “Петром”, “Миколою” та іншими, переховувала в хаті оунівців, постачала їх продуктами – після вигнання німців із Хмелівського району продовжувала сприяти оунівцям житлом і харчами”; “при перевірці цієї справи у 1955 році встановлено, що Сердюк ні до якої контрреволюційної організації не належала, а що не раз піддавалась провокаціям з боку працівників УМДБ Кіровоградської області: квартиру Сердюк відвідували не члени ОУН, а сексоти, таємні співробітники УМДБ за завданням працівників УМДБ і справа Сердюк виникла в результаті фабрикацій”). Засуджена 9.09.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 25.11.1955 трибуналом Київського військового округу. (П – 1943)
Сердюк Павло Семенович
1910 р.н., с.Мар’ївка, українець, освіта 4 класи, проживав у м.Нальчику (Кабардино-Балкарська АРСР, Росія), червоноармієць 231-го конвойного полку внутрішніх військ НКВС. Заарештований 7.12.1943 відділом контррозвідки “Смерш” 231-го конвойного полку внутрішніх військ НКВС (“у вересні 1941 року мобілізований у Червону армію в будівельний батальйон для зведення оборонних споруд на Полтавщині, потрапив у оточення і поблизу станції Гребінка здався німцям у полон, через 10 днів утік; жив у Мар’ївці, рік працював бригадиром сільськогосподарської громади, перебував у добрих стосунках зі старостою села і німецьким комендантом; 3.11.1943 прибув у Нальчик, де через півроку був удруге покликаний до лав Червоної армії; серед червоноармійців вихваляв німецькі порядки, їхню армію, закликав не вірити в те, що німці чинять звірства на окупованій території, зводив наклепи на миролюбну політику Радянського Союзу, заперечував повідомлення радянської преси про існування широкого партизанського руху: “Коли я був на окупованій території, то ніяких партизан не бачив”). Засуджений 21.01.1944 трибуналом військ НКВС Грузинської РСР до 6 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 7.05.1990 Кіровоградським облсудом. (П – 14024)