Сердюк Павло Семенович

1910 р.н., с.Мар’ївка, українець, освіта 4 класи, проживав у м.Нальчику (Кабардино-Балкарська АРСР, Росія), червоноармієць 231-го конвойного полку внутрішніх військ НКВС. Заарештований 7.12.1943 відділом контррозвідки “Смерш” 231-го конвойного полку внутрішніх військ НКВС (“у вересні 1941 року мобілізований у Червону армію в будівельний батальйон для зведення оборонних споруд на Полтавщині, потрапив у оточення і поблизу станції Гребінка здався німцям у полон, через 10 днів утік; жив у Мар’ївці, рік працював бригадиром сільськогосподарської громади, перебував у добрих стосунках зі старостою села і німецьким комендантом; 3.11.1943 прибув у Нальчик, де через півроку був удруге покликаний до лав Червоної армії; серед червоноармійців вихваляв німецькі порядки, їхню армію, закликав не вірити в те, що німці чинять звірства на окупованій території, зводив наклепи на миролюбну політику Радянського Союзу, заперечував повідомлення радянської преси про існування широкого партизанського руху: “Коли я був на окупованій території, то ніяких партизан не бачив”). Засуджений 21.01.1944 трибуналом військ НКВС Грузинської РСР до 6 років ув’язнення з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 7.05.1990 Кіровоградським облсудом. (П – 14024)