Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «О»

Всего записей: 42'783, страница 1990 из 2'140
Односум Степан Артемович
,1874 (1886) р.н., с.Каніж, українець, освіта початкова, проживав у с.Панчеве Новомиргородського району, служитель культу. У 1922 році притягувався до відповідальності за те, що видавав більшовиків австрійській окупаційній владі – звільнений, бо звинувачення не підтвердились. Вдруге заарештований 2.03.1931 Новомиргородським РВ ДПУ (“будучи попом тихонівської течії, веде агітацію про скорий прихід папи римського, про розвал колективізації, поширює чутки про наближення війни й загибель радвлади, підтримує зв’язки з куркулями; на похоронах сказав віруючим: “Моліться й терпіть, бо скоро настане кінець” – наступного дня в колгоспі стали розбирати усуспільнені реманент і худобу”; за свідченням самого Односума “у 1931 році співробітник ДПУ Чуприк заявив мені, щоб я відрікся від релігії, але я відмовився це зробити”). Засуджений 5.05.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на північ. Втретє, мешкаючи у с.Красносілля Олександрівського району, заарештований 3.08.1937 Єлизаветградківським РВ НКВС (“викривлено тлумачив положення сталінської Конституції про те, що селяни зобов’язані ходити до церкви; агітував селян записуватись під час перепису населення віруючими, бо влада зміниться і з невіруючими тоді будуть розправлятись; розповсюджував чутки про поразку радвлади, розгін колгоспів, неминучість війни”). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 8.03.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 1639)
Олійник Семен Семенович
1898 р.н., с.Кам’януватка, українець, освіта початкова, проживав у с.Панчевому, член колгоспу “Політвідділ”. У 1923 році за участь у повстанському загоні був засуджений до 10 років неволі, у 1929 і 1933 роках за контрреволюційну агітацію проти колективізації у сільському господарстві висилався на північ. Вчетверте заарештований 24.06.1938 Златопільським РВ НКВС (“у 1919-1921 роках був отаманом повстанського селянського загону, який відокремився від загону Завгороднього, нараховував понад 1,5 тисячі повстанців; у 1922 році у Кам’януватці зупинився загін Грищенка, Олійник організував із місцевих загін кількістю 25 осіб; повернувшись із заслання у 1937 році, продовжував поширювати повстанські настрої, вів антирадянську агітацію, зводив наклепи на комуністичну партію”). Засуджений 5.09.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 14.09.1938. Реабілітований 30.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12025)