Односум Степан Артемович

,1874 (1886) р.н., с.Каніж, українець, освіта початкова, проживав у с.Панчеве Новомиргородського району, служитель культу. У 1922 році притягувався до відповідальності за те, що видавав більшовиків австрійській окупаційній владі – звільнений, бо звинувачення не підтвердились. Вдруге заарештований 2.03.1931 Новомиргородським РВ ДПУ (“будучи попом тихонівської течії, веде агітацію про скорий прихід папи римського, про розвал колективізації, поширює чутки про наближення війни й загибель радвлади, підтримує зв’язки з куркулями; на похоронах сказав віруючим: “Моліться й терпіть, бо скоро настане кінець” – наступного дня в колгоспі стали розбирати усуспільнені реманент і худобу”; за свідченням самого Односума “у 1931 році співробітник ДПУ Чуприк заявив мені, щоб я відрікся від релігії, але я відмовився це зробити”). Засуджений 5.05.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на північ. Втретє, мешкаючи у с.Красносілля Олександрівського району, заарештований 3.08.1937 Єлизаветградківським РВ НКВС (“викривлено тлумачив положення сталінської Конституції про те, що селяни зобов’язані ходити до церкви; агітував селян записуватись під час перепису населення віруючими, бо влада зміниться і з невіруючими тоді будуть розправлятись; розповсюджував чутки про поразку радвлади, розгін колгоспів, неминучість війни”). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 8.03.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 1639)