English Deutsch
Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Л»

Всего записей: 107'334, страница 5003 из 5'367
Луньов Іван Семенович
1897 р.н., с.Велика Виска, українець, освіта 3 класи, кандидат у члени ВКП(б), проживав у с.Софіївка Компаніївського району, голова колгоспу ім.Постишева. У 1933 році за шкідницьку діяльність (“падіж у великій кількості коней та свиней”) був засуджений до 6 років неволі. Вдруге заарештований 9.09.1937 Компаніївським райвідділом НКВС (“нанесення шкоди колгоспному майну, розбазарювання колгоспного хліба сотнями центнерів”, “бив колгоспників, називав їх злодіями і ворогами народу”). Засуджений 25.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 23.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (9323 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Луньов Микола Васильович
1922 р.н., с.Велика Виска, українець, освіта 8 класів, військовослужбовець, старший сержант 34-го танкового полку. Заарештований 3.07.1943 контррозвідкою “Смерш” 47-ої армії (розповсюдження контрреволюційних листівок). Контррозвідкою “Смерш” 47-ї армії 24.07.1943 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4925)
Кіровоградська область. Книга 3
Луньов Олександр Григорович
1901 р.н., с.Велика Виска, українець, письменний, член ВКП(б) у 1926-31 роках, тесля колгоспу “Правда”. Заарештований 17.02.1938 Великовисківським РВ НКВС (“зв’язки з Болгарією, куркулями, виступав проти хлібозаготівлі, антирадянські настрої”). Управлінням ДБ УНКВС Одеської області 26.08.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2894)
Кіровоградська область. Книга 3
Луньов Павло Федорович
1893 р.н., с.Велика Виска, українець, освіта початкова, член ВКП(б), проживав у смт Нова Прага Олександрійського району, колгоспник. Заарештований 27.04.1947 Новопразьким РВ МДБ (в роки німецької окупації служив у поліції). Засуджений 27.06.1947 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Трибуналом Київського військового округу 20.05.1955 міру покарання зменшено до 5 років неволі, з-під варти звільнено. Реабілітований 26.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (12734 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Луньов Сергій Гордійович
1876 р.н., с.Велика Виска, українець, неписьменний, член колгоспу “Правдивий шлях”. Заарештований 15.03.1938 Великовисківським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 7.04.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 5.06.1938. Реабілітований 10.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12435)
Кіровоградська область. Книга 3
Луньова Марія Михайлівна
1913 р.н., с.Велика Виска, українка, письменна, колгоспниця. Заарештована 20.06.1944 Великовисківським РВ НКВС (співробітництво з німецькою окупаційною владою: “працювала на кухні у німців, видавала молодь, яка ховалась від вивезення на роботи в Німеччину, сприяла батькові Товстогану, начальнику поліції, схиляла до зради чоловіка Мефодія, через що той змушений був порвати сімейні зв’язки”). Засуджена 4.04.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням політичних прав на 5 років. Реабілітована 5.10.1960 Верховним судом УРСР. (П – 5339)
Кіровоградська область. Книга 3
Лупань Гаврило Андрійович
1885 р.н., с.Бирзулове, українець, освіта початкова, проживав у с.Лікаревому Новомиргородського району, член колгоспу “Шлях Леніна”. Заарештований 7.06.1948 Новомиргородським РВ МДБ (зрада Батьківщини, антирадянська діяльність: “в німецькому таборі у 1944-45 роках працював кухарем, доносив німцям на радянських громадян”). Засуджений 30.06.1948 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. Трибуналом Київського військового округу 25.11.1955 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 1412)
Кіровоградська область. Книга 3
Луполенко Віталій Олексійович
1924 р.н., смт Новоархангельськ, українець, освіта неповна середня, проживав у м.Одесі, учень суднобудівного технікуму. Заарештований 10.12.1945 транспортним відділом НКДБ (підозрювався у розвідувальній діяльності на користь німецьких окупантів). Трибуналом військ МВС Одеської області 26.06.1946 справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований 8.07.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13094)
Кіровоградська область. Книга 3
Лускан Михайло Тихонович
1882 р.н., с.Тишківка, українець, освіта початкова, слюсар колгоспу ім.Сталіна. У 1931 році розкуркулений, майно конфісковане. Заарештований 23.07.1941 Златопільським РВ НКВС (антирадянська агітація, контрреволюційний саботаж: “разом із Демидом Смиком та Яковом Чайковським шкідницьки ремонтували колгоспні сівалки і жатки, чим зривали своєчасне проведення весняної сівби та жнивної кампанії”). Засуджений 16.12.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення; помер у тюрмі – дата і місце у справі відсутні. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12010)
Кіровоградська область. Книга 3
Луценко Антон Якович
1894 р.н., с.Турія, українець, освіта початкова, тесля Капітанівського бурякорадгоспу. У 1930 році зазнав адміністративного виселення за межі району. Заарештований 19.04.1938 Златопільським РВ НКВС (“член контрреволюційної повстанської організації” – див. Петро Стрілець, Максим і Тиміш Олійники). Засуджений 28.04.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 16.05.1938. Реабілітований 5.08.1958 Черкаським облсудом. (П – 10451)
Кіровоградська область. Книга 3
Луценко Гаврило Олексійович
1890 р.н., с.Коробчине, українець, неписьменний, проживав на хуторі Соколівка Миколаївської сільради Новоукраїнського (нині Добровеличківського) району, тесля колгоспу ім.Петровського. У 1931 році за агітацію селян не виконувати плану хлібозаготівлі, не виходити в поле на роботу був засуджений до 5 років неволі, повернувся у 1932-ому. Вдруге заарештований 9.01.1933 Новоукраїнським РВ ДПУ (“антирадянська агітація проти хлібозаготівлі, приховування збіжжя – у криниці сільрадівська бригада знайшла захованими 3 кіла проса, 10 кіл сої, 30 кіл насіння соняху, 3 кіла кукурудзи”). Новоукраїнським РВ ДПУ 31.01.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 1272)
Кіровоградська область. Книга 3
Луценко Панас Пилипович
1882 р.н., с.Янопіль (нині с.Березівка), українець, освіта початкова, з 1905 року належав до партії есерів, член колгоспу ім.Щорса. Заарештований 28.12.1937 Хмелівським РВ НКВС (“у 1919 році агітував за партію есерів і відокремлення України від Москви”; у 1933-ому підозрювався у вбивстві комсомольця Тимофія Карпова; у 1937-ому агітував проти стахановського руху, проти хлібоздачі: “Хай держава купує в нас хліб по 25 рублів за пуд”; “привозив товари, продавав-спекулював, а отже зривав колгоспникам очі й падала трудова дисципліна”). Засуджений 29.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 7.01.1938. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (9497 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Лучук Іван Семенович
1879 р.н., с.Вербковиці Грубишевського повіту Холмської губернії (Польща), білорус, освіта початкова, проживав у м.Новомиргород, ремонтний робітник 1-ої артілі 25 дистанції. Заарештований 10.05.1931 транспортним відділом ОДПУ ст.Новомиргород (під час розкуркулювання у с.Костянтинівці лякав селян-бідняків, що їх також розкуркулюватимуть і висилатимуть; восени 1930 закликав селян не збирати урожай; навіював робітникам залізничного транспорту, що соціалістичне змагання і ударництво – це не що інше, як спосіб експлуатації трудящих і що у капіталістичних країнах, де змагання нема, зокрема у Польщі, робітникам живеться краще”). Засуджений 29.05.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 15.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 7452)
Кіровоградська область. Книга 3
Любарський Йосип Кельманович
1907 р.н., м.Новоукраїнка, єврей, освіта середня, поживав у м.Нижньодніпровську, у Червоній армії з 23.06.1941, інструктор навчальної гімнастики, технік-інтендант І-го рангу військового польового госпіталю №489. Заарештований 8.09.1941 слідчими органами НКВС м.Лозова Харківської області (антирадянська агітація: “коли у госпіталь привезли поранених і відбирали у них гвинтівки зразка 1891 року, Любарський сказав: “Це не зброя, а палиці – з ними ми здамо німцям усі міста”; “коли німецькі літаки бомбили Дніпропетровськ, він запитував: “А де ж наші літаки? Куди поділись ті гроші, які 23 роки брали у населення як позику на оборону країни?”). Засуджений 28.09.1941 військовим трибуналом гарнізону м.Харкова до 10 років ув’язненння у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 28.12.1989 трибуналом Київського військового округу. (П – 10380)
Кіровоградська область. Книга 3
Любарський Маєр Аронович
1908 р.н., м.Новоукраїнка, єврей, освіта вища, член КП(б)У до 1936 року, проживав у м.Кіровограді, інженер заводу “Червона зірка”. Заарештований 22.07.1938 УДБ Кіровського МВ НКВС (учасник антирадянської троцькістської організації). Управлінням ДБ Кіровського МВ НКВС 10.01.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2363)
Кіровоградська область. Книга 3
Любарський Михайло Олександрович
1925 р.н., с.Вершино-Кам’янка, українець, освіта 8 класів, командир відділення кулеметного батальйону 129-го запасного стрілецького полку, молодший сержант. Заарештований 20.04.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 129 ЗСП 26-ої Алтайської запасної стрілецької дивізії (“з грудня 1941 року у Вершино-Кам’янці служив у німецькій поліції: носив поліцейську форму, мав російську трьохлінійну гвинтівку, отримував зарплату 250 рублів і солдатську пайку, охороняв німецькі об’єкти, приміщення поліції, брав участь у облавах на радянську молодь, яку забирали на роботи у Німеччину, грабував місцеве населення”). Засуджений 20.05.1945 військовим трибуналом 26-ої Алтайської запасної стрілецької дивізії до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. Кіровоградською облпрокуратурою 15.07.1994 року прийнято рішення: реабілітації не підлягає. (14254 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Любченко Іван Костянтинович
1901 р.н., с.Злинка, українець, освіта 6 класів, без певних занять і місця мешкання. Заарештований 29.07.1932 Бобринецьким РВ ДПУ (агітація проти заходів радянської влади на селі). Одеським МВ ДПУ 24.01.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 937)
Кіровоградська область. Книга 3
Любченко Іван Савелійович
1895 р.н., с.Рівне, українець, письменний, проживав у с.Новоандріївка Новоукраїнського району, без певних занять. Заарештований 3.12.1937 Витязівським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 8.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 11.01.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 4992)
Кіровоградська область. Книга 3
Любченко Микола Маркович
1900 р.н., с.Злинка, українець, освіта середня, вчитель середньої школи. Заарештований 14.09.1937 шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Помічна (антирадянська діяльність). Кіровоградським облсудом 8.06.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге, при вищій освіті, заарештований 9.06.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 97-ої гвардійської стрілецької дивізії (“в період німецької окупації з вересня 1941-го по листопад 1942-го працював директором Капустянської машино-тракторної станції, виконував усі розпорядження окупантів по керівництву тракторним парком й обробітку ланів громадських дворів; восени 1941-го перед початком занять у школі виступав з націоналістичних позицій, зводив наклепи на радянську дійсність: “Радвлада сюди більше не повернеться, німці допомогли нам звільнити Україну, і ми створимо самостійну державу”; в кінці 1941-го організував у селі “Просвіту”, гуртував людей, пропагував статут “Просвіти”, надрукований у кіровоградській газеті”). Засуджений 13.02.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 29.11.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 13395, 13884)
Кіровоградська область. Книга 3
Любченко Панас Маркович
1894 р.н., с.Злинка, українець, освіта початкова, проживав у с.Федосіївка (приєднане до с.Новоградівка) Бобринецького району, хлібороб. Заарештований 6.07.1937 Витязівським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 7.08.1939 Верховним судом УРСР до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 8.10.1965 Верховним судом УРСР. (П – 8000)
Кіровоградська область. Книга 3