Любарський Йосип Кельманович

1907 р.н., м.Новоукраїнка, єврей, освіта середня, поживав у м.Нижньодніпровську, у Червоній армії з 23.06.1941, інструктор навчальної гімнастики, технік-інтендант І-го рангу військового польового госпіталю №489. Заарештований 8.09.1941 слідчими органами НКВС м.Лозова Харківської області (антирадянська агітація: “коли у госпіталь привезли поранених і відбирали у них гвинтівки зразка 1891 року, Любарський сказав: “Це не зброя, а палиці – з ними ми здамо німцям усі міста”; “коли німецькі літаки бомбили Дніпропетровськ, він запитував: “А де ж наші літаки? Куди поділись ті гроші, які 23 роки брали у населення як позику на оборону країни?”). Засуджений 28.09.1941 військовим трибуналом гарнізону м.Харкова до 10 років ув’язненння у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 28.12.1989 трибуналом Київського військового округу. (П – 10380)