English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16159 из 17'371
Котенко Лаврін Артемович
1868 р.н., с.Верблюжка, українець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, інвалід-пенсіонер. Заарештований 2.02.1931 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“штабс-капітан царської армії, служив у денікінців у роки громадянської війни, належав до контрреволюційної організації, метою якої було повалення радянської влади збройним шляхом”). Зінов’євською міською прокуратурою затверджений обвинувачувальний висновок, який у справі відсутній. Інших рішень у справі немає. Управлінням СБУ Кіровоградської області 31.08.1994 справу припинено. (8786 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Котенко Параска Омелянівна
1880 р.н., с.Верблюжка, українка, малописьменна, заможна селянка. Заарештована 20.01.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 80-ї гвардійської стрілецької дивізії (“куркульського походження, вела антирадянську діяльність”). Управлінням НКДБ Кіровоградської області 23.03.1944 справу припинено, з-під варти звільнена. (2304 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Котик Степанида Лаврентіївна
1891 р.н., смт Журавне Жидачівського району Львівської області, полячка, освіта початкова, проживала у с.Кам’янече Новоархангельського району, колгоспниця. Заарештована 16.02.1938 Уманським РВ НКВС (член антирадянської контрреволюційної організації). Засуджена 19.09.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 30.09.1938. Реабілітована 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9069)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляревський Андрій Олександрович
1911 р.н., м.Суджа Курської області (Росія), українець, освіта вища (закінчив Харківський стоматологічний інститут у 1940 році), проживав у с.Хмельове Маловисківського району, лікар-стоматолог. Заарештований 24.04.1941 Кіровоградським УНКДБ (антирадянська агітація на основі релігійних переконань, вихваляв життя в колишній царській Росії та в капіталістичних країнах). Засуджений 10.06.1941 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 15.09.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12074)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляренко Борис Миколайович
1919 р.н., с.Олянине Златопільського (нині Кам’янського Черкаської області) району, українець, освіта вища (у 1937 році закінчив середню школу і через рік вступив до Уманського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1946-ому), проживав у с.Нижні Устрики Дрогобицької (нині Львівської) області, старший агроном райвідділу сільського господарства. Заарештований 13.07.1950 і 11.08.1950 УМДБ Дрогобицької та Кіровоградської областей (“у липні 1941 року покликаний до лав Червоної армії, проходив двотижневий вишкіл у Нікополі Дніпропетровської області, частину кинуто на оборону Кривого Рогу, де вона була оточена й розпущена німцями; вернувся у смт Олександрівку, де працював на залізниці чорноробом, у поліцію йти відмовився, згодом працював викладачем сільгоспдисциплін у Івангородській агрошколі, а коли німці насильно погнали чоловіків на захід, водієм у торговельній організації м.Кам’янця-Подільського, де й переховувався до приходу Червоної армії, коли був мобілізований; війну пройшов до кінця, нагороджений медалями “За відвагу”, “За бойові заслуги”, “За взяття Кенігсберга”, “За перемогу над Німеччиною”, “За перемогу над Японією”; на основі указу про демобілізацію осіб, які не закінчили вищу школу, у грудні 1945 демобілізований, по закінченні інституту направлений працювати у Дрогобицьку область; звинувачувався в тому, що в роки війни за завданням брата Михайла поширював листівки Організації українських націоналістів з закликом боротися з німцями у с.Оситняжка Новомиргородського району, присягу в ОУН, за словами звинувачуваного, не приймав; при обшуку вилучено гранату РДГ, яку отримав від органів МВС для самоохорони”). Засуджений 10.05.1951 трибуналом військової частини 07120 до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Управлінням КДБ Кіровоградської області 17.08.1955 справу припинено, з-під варти звільнений. У 1938 році репресований батько. (П – 3289)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляренко Гаврило Іванович
1895 р.н., с.Оситняжка, українець, письменний, член колгоспу ім.Воровського. Розкуркулений і рішенням президії Златопільського райвиконкому від 7.02.1930 висланий разом з сім’єю на північ, у 1935-ому повернувся із заслання. Заарештований 24.08.1937 Златопільським РВ НКВС (“після повернення із заслання агітував проти реалізації державної позики, співчував репресованим Тухачевському, Якіру та іншим ворогам народу, розповсюджував провокаційні чутки про загибель радянської влади, погрожував розправою місцевим активістам). Засуджений 15.09.1937 трійкою УНКВС Київської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 30.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12027)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляренко Микола Маркелович
1890 р.н., с.Оситняжка, українець, освіта початкова, проживав у смт Олександрівка, слюсар 2-го ім.Петровського цукрового заводу. Заарештований 15.06.1938 Олександрівським РВ НКВС (член контрреволюційної військово-повстанської організації). Засуджений 30.03.1939 Київським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 3.02.1961 Верховним судом УРСР. (П – 5391)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляренко Юхим Григорович
1907 р.н., с.Оситняжка, українець, освіта початкова, проживав на ст.Кусар-Чай Азербайджанської РСР, військовослужбовець. Заарештований 18.10.1942 особливим відділом НКВС 4-ої повітряної армії (“члени контрреволюційної зрадницької групи, яка заснувалась на ґрунті земляцтва і спільності антирадянських ворожих поглядів стосовно існуючого в СРСР ладу, систематично вела серед військовиків 443-го складу Народного комісаріату оборони агітацію поразницького характеру, члени угруповання мали намір спільно, гуртом перейти лінію фронту на бік ворога, Феньков повідомив українцям усний пароль для безперешкодного перетину лінії фронту, 15.10.1932 відбулося зібрання, на якому обговорювались конкретні дії”; висловлювання Котляренка за даними свідків: “Наші українці пачками здаються в полон німцям, переходять на їхній бік, німці відпускають їх і ті живуть собі спокійно зі своїми сім’ями; неправду пишуть газети, що німці знущаються над селянами і військовополоненими, у німців єдина мета – перебити комуністів і євреїв; коли мене відправлять на фронт, на передову позицію, через кілька днів я вже буду вдома, на Кіровоградщині”). Засуджений 10.01.1943 трибуналом 85-го району авіабазування до розстрілу, вирок виконано 6.04.1943. Реабілітований 23.06.1992 Генеральною прокуратурою Російської Федерації. (П – 13340)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляров Олександр Михайлович
1898 р.н., с.Петропавлівка (приєднане до с.Розсохуватка), українець, освіта початкова, проживав у с.Хмельове Маловисківського району, бухгалтер ощадкаси. Заарештований 30.07.1938 Хмелівським РВ НКВС (“у 1918 році служив у війську армії УНР; антирадянська діяльність”). Засуджений 25.09.1939 Кіровоградським облсудом до 5 років у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 11.05.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12497)
Кіровоградська область. Книга 3
Котляров Яків Захарович
1910 р.н., с.Мар’ївка Маловисківського району, українець, письменний, військовослужбовець 32-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону, старший сержант. Заарештований 26.10.1942 особливим відділом НКВС 367-ої стрілецької дивізії (“влітку 1941 року потрапив до німців у полон, дав підписку працювати на користь німців: збирати дані про озброєння та розташування радянських військових частин, схиляти нестійких червоноармійців до зради; вернувшись в частину Червоної армії, вів підривну роботу”). Засуджений 29.11.1042 військовим трибуналом 32-ої армії до розстрілу, військовим трибуналом Карельського фронту 13.12.1942 вирок замінено на 10 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Військовою колегією Верховного суду СРСР 16.02.1943 з-під варти звільнений, направлений в розпорядження військово-пересильного пункту. (П – 6166)
Кіровоградська область. Книга 3
Котлярський Яків Лазарович
1899 р.н., с.Кальниболота, єврей, освіта вища (Військова академія ім.Фрунзе, 1934), член ВКП(б) з 1921 (виключений 10.08.1942), проживав у м.Москві (Росія), військовослужбовець з 1920 року, працював викладачем тактики військової академії у вищій спецшколі Генштабу Червоної армії, з липня по 10 вересня 1941 в оперативній групі при маршалі Тимошенку, начальник відділу бойової підготовки 50-ої армії, полковник. Заарештований 24.02.1943 особливим відділом НКВС Західного фронту (“у 1917 році належав до молодіжної сіоністської організації; 12.10.1941 потрапив у оточення, поранений під час переправи через річку Вязьму, німці взяли в полон при наявному наганові з 14 патронами, відправили в німецький госпіталь, де лікувався до 30.01.1942, коли частини Червоної армії визволили Калугу; підозрювався у зв’язках з німецькими окупантами”). Військовою прокуратурою Західного фронту 12.07.1943 справу припинено за недоведеністю звинувачень, з-під варти звільнений. (П – 5754)
Кіровоградська область. Книга 3
Котович Марія Семенівна
1920 р.н., х.Вільні Луки, українка, освіта початкова, колгоспниця. Заарештована 5.03.1945 Рівненським РВ НКДБ (зрада Батьківщини: “у вересні 1942 року на допиті в жандармерії повідомила деталі убивства начальника районної німецької поліції Лісовського, назвавши імена партизан” – Котович на суді свідчила, що німці її били і вона змушена була розповісти те, що бачила і про що уже знали інші арештовані). Засуджена 12.05.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. Комісією з перегляду справ 30.05.1955 міру покарання зменшено до фактичного відбуття строку. Реабілітована 30.09.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 14059)
Кіровоградська область. Книга 3
Котович Микола Дмитрович
1922 р.н., х.Вільні Луки Рівненського району, українець, освіта неповна середня, студент педшколи. Заарештований 2.11.1940 УДБ УНКВС Кіровоградської області (антирадянська агітація). Засуджений 6.12.1940 Кіровоградським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 16.04.1965 Верховним судом УРСР. (П – 7933) КОФМАН БОРИС МОЙСЕЙОВИЧ (він же МАЛІЄВ МИКОЛА ПАНАСОВИЧ), 1919 р.н., м.Новоукраїнка, єврей, освіта вища, без певного місця проживання, військовослужбовець, молодший командир. Заарештований 24.10.1942 особливим відділом НКВС Уральського військового округу (потрапив до німецького полону, підозрювався у зраді Батьківщини). Особливим відділом НКВС Уральського військового округу 15.03.1943 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 5663)
Кіровоградська область. Книга 3
Кохно Василь Прокопович
1892 р.н., с.Лебедин Шполянського району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Турія Новомиргородського району, бригадир колгоспу. Заарештований 15.04.1938 Златопільським РВ НКВС (член антирадянської повстанської організації). Засуджений 25.04.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 15.05.1938. Реабілітований 9.04.1958 Черкаським облсудом. (П – 11657)
Кіровоградська область. Книга 3
Коцюченко Роман Семенович
1891 р.н., с.Юзефівка (нині с.Йосипівка), українець, освіта початкова, бухгалтер артілі “Червона зірка”. Заарештований 17.06.1937 Златопільським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 17.10.1937 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 1.11.1937. Реабілітований 25.06.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 5229)
Кіровоградська область. Книга 3
Кочерга Олекса Титович
1893 р.н., с.Лебедин Шполянського району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав на х.Моргунівка Новомиргородського району, колгоспник. Заарештований 2.12.1937 Хмелівським РВ НКВС (у 1918 році в повстанському загоні Залізняка збройно боровся з радянською владою, брат Онисим 1920-го розстріляний червоними; вів контрреволюційну агітацію: “Доки нас буде мучити радянська влада? Хліб забирають, як самі хочуть – годі годувати нашим потом ледацюг!”). Засуджений 8.12.37 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 21.12.1937. Реабілітований 26.07.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 4429)
Кіровоградська область. Книга 3
Кочерга Параска Макарівна
1922 р.н., с.Верблюжка, українка, освіта неповна середня, член ВЛКСМ, колгоспниця. Заарештована 30.12.1943 Новгородківським РВ НКВС (зрадницька діяльність, була агентом німецької жандармерії”). Засуджена 25.11.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 22.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (12397 – П)
Кіровоградська область. Книга 3
Кочур Іван Вавилович
1894 р.н., с.Татарівка (нова назва Комишувате), українець, освіта початкова, тесля колгоспу. Заарештований 27.08.1937 Новоукраїнським РВ НКВС (член контрреволюційної організації, антирадянська агітація). Засуджений 22.10.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 26.11.1937. Реабілітований 1.03.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 4190)
Кіровоградська область. Книга 3
Кочура Андрій Якович
1893 р.н., с.Татарівка (нова назва Комишувате), українець, освіта початкова, член колгоспу ім.Ворошилова. У 1933 році за контрреволюційну діяльність був засуджений до 8 років ув’язнення у концтаборах. Вдруге заарештований 27.10.1937 Новоукраїнським РВ НКВС (“повернувшись із заслання у грудні 1936 року продовжив вести контрреволюційну агітацію: “Для чого косити комбайнами – від цього лиш самі втрати”, “Погано, що помер один Орджонікідзе, якби всі вожді вимерли – ніхто не плакав би”; працюючи пастухом, розпускав худобу по полях та городах – чим зривав посівну кампанію”). Засуджений 16.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 13.12.1937. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10561)
Кіровоградська область. Книга 3
Кошик Станіслав Варфоломійович
1882 р.н., с.Циканове Стердинського повіту Седлицької губернії (Польща), поляк, освіта початкова, проживав у с.Василівці Новомиргородського району, член колгоспу ім.Чубаря. Заарештований 20.12.1937 Златопільським РВ НКВС (член польської шпигунсько-диверсійної організації). Засуджений 16.01.1938 НКВС СРСР до розстрілу, вирок виконано 9.02.1938. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11682)
Кіровоградська область. Книга 3