Котляренко Борис Миколайович

1919 р.н., с.Олянине Златопільського (нині Кам’янського Черкаської області) району, українець, освіта вища (у 1937 році закінчив середню школу і через рік вступив до Уманського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1946-ому), проживав у с.Нижні Устрики Дрогобицької (нині Львівської) області, старший агроном райвідділу сільського господарства. Заарештований 13.07.1950 і 11.08.1950 УМДБ Дрогобицької та Кіровоградської областей (“у липні 1941 року покликаний до лав Червоної армії, проходив двотижневий вишкіл у Нікополі Дніпропетровської області, частину кинуто на оборону Кривого Рогу, де вона була оточена й розпущена німцями; вернувся у смт Олександрівку, де працював на залізниці чорноробом, у поліцію йти відмовився, згодом працював викладачем сільгоспдисциплін у Івангородській агрошколі, а коли німці насильно погнали чоловіків на захід, водієм у торговельній організації м.Кам’янця-Подільського, де й переховувався до приходу Червоної армії, коли був мобілізований; війну пройшов до кінця, нагороджений медалями “За відвагу”, “За бойові заслуги”, “За взяття Кенігсберга”, “За перемогу над Німеччиною”, “За перемогу над Японією”; на основі указу про демобілізацію осіб, які не закінчили вищу школу, у грудні 1945 демобілізований, по закінченні інституту направлений працювати у Дрогобицьку область; звинувачувався в тому, що в роки війни за завданням брата Михайла поширював листівки Організації українських націоналістів з закликом боротися з німцями у с.Оситняжка Новомиргородського району, присягу в ОУН, за словами звинувачуваного, не приймав; при обшуку вилучено гранату РДГ, яку отримав від органів МВС для самоохорони”). Засуджений 10.05.1951 трибуналом військової частини 07120 до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Управлінням КДБ Кіровоградської області 17.08.1955 справу припинено, з-під варти звільнений. У 1938 році репресований батько. (П – 3289)