Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «З»

Всего записей: 69'157, страница 3280 из 3'458
Зайцев Василь Костянтинович
1894 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), освіта середня, член КП(б)У у 1918-21 роках, проживав у м.Крюків (нині у складі м.Кременчук), технік-будівельник артілі “Деревообробник”. У 1924 році арештовувався за “належність до меншовицької партії і антирадянську діяльність”, в Олександрійській в’язниці відсидів 3 місяці. Вдруге заарештований 24.03.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“після жовтневого перевороту був вибраний до рад робітничих, селянських і солдатських депутатів м.Одеси, згодом був відряджений комісаром у Південну армію, де перебував аж до Брестського перемир’я, вернувся в Новогеоргіївськ, на початку 1919-го вибраний головою ревкому й пізніше головою міськради до наступу денікінської реакції, евакуювався в Київ, направлений політруком на фронт, але захворів тифом, лікувався в лазареті, вернувся додому, працював народним обвинувачем”, “вів контрреволюційну агітацію, спрямовану на дискредитацію більшовицької партії та уряду, висловлював поразницькі настрої”). Засуджений 11.05.1939 Кіровоградським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховним судом УРСР 11.08.1939 міру покарання зменшено до 4 років неволі з поразкою прав на 2 роки. Помер 3.02.1941 у таборах Свердловської області. Реабілітований 28.06.1957 Верховним судом УРСР. (П – 3661)
Закотюра Григорій Петрович
Залоїло Тиміш Дмитрович
1891 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 14.09.1929 Кременчуцьким окружним відділом ДПУ (“антирадянська діяльність: нацьковував своїх однодумців, куркулів і підкуркульників, проти сільського активу; агітував за створення Селянської спілки: “Радвлада боїться Селянської спілки як засобу об’єднання селян проти неї самої”, “Селянин живе гірше, ніж за царату”, “Було б добре, якби хто спалив зсипні пункти, бо цей хліб просякнутий селянським потом і все одно згниє”; членів партії називав грабіжниками, у серпні 1929 року збирав у своїй хаті куркулів, закликаючи їх не здавати лишків хліба; у вересні 1929-го у Великій Андрусівці підпалювались садиби виключно бідняцькі, комсомольців і активістів”). Засуджений 13.01.1930 колегією ОДПУ до 5 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11561)
Залюбовська Пестина Павлівна
1893 р.н., с.Антонівка Кременчуцького району Полтавської області, українка, освіта початкова, проживала у с.Семигір’я Світловодського району, працювала у власному господарстві. Заарештована 13.10.1930 Кременчуцьким міськвідділом ДПУ (“Я визнаю себе винною, бо весь цей шум зчинився через мене: коли Дуда Улян передав мені, що мого чоловіка Семена заарештували, я пішла до сільради, де тільки закінчилися збори, люди ще не порозходились, я стала плакати й кричати, вимагаючи звільнити чоловіка, люди мене підтримали: витягли з хати уповноваженого Тонкошкурова й почали його товкти, він вирвався й утік, а ми тоді пішли шукати голову сільради й голову зернового товариства, щоб розправитися з ними, але їх не знайшли; тоді ми обрали уповноваженим Хведора Шрамка й 28 вересня вирішили йти в Глинськ громити міліцію й визволяти мого чоловіка; ми були в Глинську, розбили камери, били міліцію, але хто бив – я не знаю” – із свідчень на суді). Засуджена 23.12.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 8 років ув’язнення у концтаборі. За ухвалою секретаря НКВС УРСР 19.10.1936, за постановою президії ЦВК СРСР від 7.01.1937, враховуючи значний строк відбутого ув’язнення, – достроково звільнена. Реабілітована 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10452)