Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «З»

Всего записей: 69'157, страница 3277 из 3'458
Застеба Кирило Іванович
1888 р.н.. с.Попельнасте. українець, освіта початкова, проживав у с.Леніна Перше Олександрійського району. старший сторож пожежно-сторожової охорони Щасливського "Заготзерна", з березня 1939-го комірник колгоспу ім.Петровського. У 1929 році за "розбазарювання посівматеріалів і зв'язки з куркулями" Олексанлрійським наролним судом був засуджений до 2 років неволі з поразкою прав на 3 роки. Вдруге заарештований 7.08.1939 Олександрійським райвілділом НКВС (антирадянська агітація: “В листі до куркуля Піскуна зволив наклепи на колгоспний лад: колгоспники ходять голі й голодні, держава все в колгоспів забирас": “Застеба свідчив. що листа написав у сп'янінні. дружбу із куркулями заперечував. адже сам розкуркулював у 1929 році жителів с.Зелена Балка Піскуна Панаса Івановича й Лигуна Василя Павловича"). Засуджений 5.10.1939 Кіровоградським облсудом до 2 років ув'язнення з позбавленням громалянських прав на 2 роки. Реабілітований 19.03.1993 Кіровогралською облпрокуратурою. (П - 852)
Захарченко Яків Данилович
1901 р.н., с.Куколівка, українець, освіта вища (Одеський інститут народного господарства. 1928; Сталінський гірничий інститут, 1935), до війни проживав у м.Чернівці. працював юрисконсультом облвиконкому. військовослужбовець з 22 червня 194 і року, старший секретар військового трибуналу прикордонних і внутрішніх військ НКВС 6-ої армії Південно-Західного фронту. Заарештований 20.08.194 і особливим відділом військ НКВС Київської області ("з 30.06.1941 до 25.07.1941 вів власноручно записи в щоденнику явно наклепницького, контрреволюційного змісту, свідомо спотворюючи ті чи інші події в війні Радянського Союзу з фашистською Німеччиною; зводив наклепи на адресу радянської радіоінформації, на керівників партії й уряду, допускаючи на останніх образливі вирази й на органи НКВС, вихваляв фашистську воєнщину; поміщаючи в щоденнику надзвичайно секретні дані про роботу військового трибуналу, свідомо спотворював діяльність останнього"; "Де справа Захарченка - незнаю; вона могла бути відправлена в військову колегію Верховного суду СРСР або знищена: у вересні 1941 року війська фронту. а з ними і трибунал військ охорони тилу Південно-Західного фронту опинились в оточенні німців в районі Пирятин-Лубни-Лохвиця і в цій ситуації всі архіви військового трибуналу були знищені" - з допиту 10.06.1963 полковника у відставці Карасьова, колишнього голови військового трибуналу, який судив Захарченка). Засуджений 20.08.1941 трибуналом військ НКВС Київської області до розстрілу, 23.08.1941 міру покарання замінено на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Вдруге засуджений 5.05.1945 Свердловським облсудом "за ведення серед в'язнів антирадянської агітації, нав'язування поразницьких настроїв та вихваляння порядків у капіталістичних країнах" до 10 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років, звільнений 18.04.1954. Втретє засуджений 26.10.1955 Київським лінійно-транспортним судом "за бійку з чоловіком своєї другої колишньої дружини? до 5 років неволі, звільнений 24.10.1957. Вчетверте засуджений 20.10.1959 народним судом Пролетарського району м.Донецька "за крадіжку гумових чобіт в артілі 7" Вулканізатор", де працювала його третя дружина” до 5 років неволі, звільнений 28.02.1962. Помер 6.06.1962 в селищі Леніно Кримської області, де й похоронений. Реабілітований 23.10.1991 прокуратурою Київського військового округу. (П - 12809)