English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Б»

Всего записей: 240'922, страница 11357 из 12'047
Борисенко Микола Павлович
1904 р.н., с.Біляки Семенівського району Полтавської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), голова колгоспу. Заарештований 26.02.1945 УНКДБ Кіровоградської області (посібництво німецьким окупантам в роки війни). Засуджений 12.05.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Військовою колегією Верховного суду СРСР 29.12.1947 міра покарання зменшена до 3 років виправно-трудових таборів, звільнений з-під варти 3.01.1948. Реабілітований 19.01.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13760)
Кіровоградська область. Книга 5
Борисенко Оксана Федорівна
1909 р.н., м.Херсон, українка, освіта початкова, проживала в м.Миколаєві, хатня робітниця у працівника Миколаївського обкому ВКП(б). Заарештована 13.01.1948 управлінням МДБ Кіровоградської області (“восени 1942 року в Кіровограді дала підписку начальнику фельдпоста “Айнц-0” військової контррозвідки “Абверу” підполковнику Кафці про те, що є таємним агентом з псевдонімом “Енна”; від керівництва розвідки отримувала речі й гроші; в кінці 1943 року виїхала в Німеччину”). Засуджена 19.03.1948 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 26.11.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12843)
Кіровоградська область. Книга 5
Боровик Микола Власович
1876 р.н., с.Боровикове Вільшанського району Київської (нині Звенигородського Черкаської) області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, бухгалтер спиртзаводу. Заарештований 1.11.1937 Кіровським МВ НКВС (“член шпигунсько-диверсійної організації” – див. Андрій Бзорик). Засуджений 15.11.1937 НКВС та прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 22.11.1957 трибуналом Київського військового округу. (П – 4073)
Кіровоградська область. Книга 5
Боровиков Петро Іванович
1895 р.н., м.Рига (Латвія), латиш, освіта початкова, член ВКП(б) у 1918-21 роках, проживав у м.Кіровограді, завгосп клубу “Металіст” заводу “Червона зірка”. Заарештований 3.12.1937 Кіровським МВ НКВС (“учасник латиської шпигунської організації”). Засуджений 12.01.1938 НКВС та прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 31.01.1938. Реабілітований 29.05.1959 трибуналом Київського військового округу. (П – 4752)
Кіровоградська область. Книга 5
Боровський Іван Аврамович
1884 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, освіта середня (вчительська семінарія), вчитель середньої школи. Заарештований 16.03.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“член повстанської контрреволюційної організації” – див. Харламп Бабич). Засуджений 5.04.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.05.1938. Реабілітований 14.06.1956 Кіровоградським облсудом. (П – 3557)
Кіровоградська область. Книга 5
Боровський Олександр Микитович
1898 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, письменний, старший рахівник артілі “Лозовиробник”. Заарештований 28.03.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1919 році півмісяця служив у денікінській армії – вартував місто; провадив антирадянську агітацію: “Раніше жилось краще, а тепер лиш арештовують та садять у тюрму – але так тривати довго не може: до осені влада буде в руках Німеччини й тоді життя поліпшиться”). Засуджений 21.05.1939 Кіровоградським облсудом до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховний суд УРСР 7.08.1939 задовольнив касаційну скаргу Боровського, відмінивши присуд. Вдруге засуджений 10.02.1940 Кіровоградським облсудом до 4 років неволі з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 19.10.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12524)
Кіровоградська область. Книга 5
Боросан Антон Леонтійович
1882 р.н., с.Березівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 13.02.1938 Устинівським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 9.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 15.05.1938. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпокуратурою. (П – 9749)
Кіровоградська область. Книга 5
Борчан Володимир Васильович
1896 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня (комерційне училище і школа прапорщиків, 1915), писар здороввідділу кавалерійського училища. У 1922 році за неявку для реєстрації білих офіцерів, приховування військового звання поручник був засуджений до 6 місяців неволі умовно; того ж року, боячись арешту й розстрілу, виїхав із селища Вільшанка Первомайського округу, перейшов польський кордон, у м.Кременці його затримали поляки на 10 днів, відправили назад в СРСР, вернувся у Вільшанку, працював секретарем сільради; згодом іще раз арештовувався Первомайським ДПУ, втік з-під варти у с.Лиса Гора, поїхав у м.Зінов’євськ, з’явився в ДПУ і зізнався, вчетверте арештований, пробув місяць під вартою, у лютому 1923 року засуджений до 6 місяців неволі. Вп’яте заарештований 22.09.1924 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“у 1919 році служив у денікінській комендатурі м.Єлисаветграда, в ескадроні ніс караульну службу, виїжджав на арешти та обшуки селян на Чечорі, в Козирівці – в допитах участі не брав”). Одеським губернським судом 30.03.1925 справу закрито, з-під варти звільнений. Вшосте, працюючи грабарем, заарештований 8.06.1927 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“15.03.1927 при зустрічі із колишніми офіцерами білої армії Кричком і Підопригорою казав: “Як тільки почнуть гриміти гармати, я тут же продам свою тачку й коней і побіжу в білу армію; думаю, що тепер не знайдеться жодного офіцера, який би згодився воювати на боці червоних після того, як більшовики весь час переслідували офіцерство, намагаючись погіршити їхнє матеріальне становище; якби переді мною стояла дилема вмирати з голоду чи працювати на цих мерзотників-комуністів, то я зараз же без вагань надав би перевагу першому, бо ненавиджу комуністів усіма фібрами своєї душі; в усіх закладах самі жиди, а нашого брата офіцера тримають на окремому обліку й женуть всюди зі служби; всі офіцери мають пам’ятати, що ми є нащадками славного руського кадрового офіцерства, а тому справою слід довести, що не дозволимо ніяким жидам і комуністам над собою глумитись”). Засуджений 16.09.1927 особливою нарадою при колегії ОДПУ до позбавлення права проживати на Україні, у Москві, Ленінграді, Ростові-на-Дону, означених та прикордонних губерніях строком на 3 роки. Реабілітований 24.11.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8414, 7792)
Кіровоградська область. Книга 5
Босий Микита Іванович
1877 р.н., с.Інгулець, українець, освіта початкова, член колгоспу “Червона зірка”. Заарештований 27.07.1937 Устинівським РВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 8.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 14.06.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 1598)
Кіровоградська область. Книга 5
Босий Трохим Іванович
1881 р.н., с.Інгульське, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 7.01.1930 Устинівським РВ ДПУ (“участь у організованому селянському повстанні проти активістів нового життя” – див. Аркадій Лашкул). Народним судом Зінов’євського округу 26.01.1930 був засуджений до 2 років неволі та 5 років заслання за межі округу. Зінов’євським окрсудом 20.02.1930 присуд скасовано з проведенням нового досудового слідства. Вдруге засуджений 24.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 10 років позбавлення волі з наступним засланням на 10 років. Реабілітований 16.06.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13328)
Кіровоградська область. Книга 5
Ботмарчук Лука Павлович
1888 р.н., с.Чевіль Старовижівського району Волинської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, слюсар вагонного цеху ст.Кірове. Заарештований 28.07.1937 Кіровським МВ НКВС (“в минулому член контрреволюційної офіцерської організації “Весна”, в даний час продовжує агітувати залізничників проти радвлади: завербований 1929 року в офіцерську повстанську організацію Степаном Москаленком – див. Онуфріївський район, книга четверта – для виконання конкретних завдань – вчиняти диверсійні акти на залізниці шляхом руйнування рейок і пуску ешелонів під укіс”). Засуджений 25.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 17.08.1942 в неволі від виразки шлунку. Реабілітований 29.07.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3754)
Кіровоградська область. Книга 5
Ботнар Юхим Іванович
1888 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, проживав у с.Плетений Ташлик Маловисківського району, хлібороб. Заарештований 25.08.1920 Єлисаветградським секретно-оперативним відділенням Миколаївської губЧК (“у 1919 році служив у денікінській Добровольчій армії, був начальником контррозвідки, брав участь в арештах радянських робітників, після відходу білогвардійців залишався для підпільної роботи”). Засуджений 2.10.1920 Єлисаветградською повітовою Надзвичайною комісією до розстрілу, вирок виконано 7.10.1920. Реабілітований 8.06.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 14205)
Кіровоградська область. Книга 5
Бочковська Олена Тадеївна
1900 р.н., м.Рівне, полька, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 2.12.1939 УНКВС Кіровоградської області (із свідчень Бочковської: “Коли в 1914 році наступали німці, то всіх службовців міської управи відправили в Росію, де я в 1925 році вийшла заміж, а в 1928-ому переїхала на батьківщину чоловіка, с.Червоновершка Компаніївського району, й ми стали жити в Зінов’євську”; із показань свідків: “Коли я читав статтю в газеті “Советская Украина” за 6 жовтня про звірства польських білобандитів, то Бочковська не всиділа на занятті, а озлоблена вийшла – це підтверджує її націоналістичні настрої”, “Бочковська дорікала мені тим, що я розкуркулював батька її чоловіка у Червоновершці”). Засуджена 23.02.1940 Кіровоградським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховним судом УРСР 7.04.1940 вирок скасовано, справа припинена, з-під варти звільнена. Чоловік, Ткаченко Омелян Петрович, 1900 р.н., у 1933 році “за спекуляцію” нарсудом був засуджений до 5 років неволі, а в 1937-ому “за агітацію проти радянської влади і сталінської Конституції” – трійкою УНКВС Одеської області до 3 років неволі. (П – 824)
Кіровоградська область. Книга 5
Бражник Федір Михайлович
1893 р.н., с.Подорожнє, українець, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. У 1930 році розкуркулений і позбавлений права голосу як колишній куркуль. Заарештований 17.10.1930 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“протягом останніх років провадив серед населення агітацію з метою зриву заходів, які проводила радянська влада на селі, закликав бідняків підтримувати право селянина на власну землю”). Засуджений 25.03.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11782)
Кіровоградська область. Книга 5
Бранковський Сидір Гнатович
1889 р.н., с.Шандима Келецької губернії (Польща), поляк, освіта початкова, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), пекар. Заарештований 24.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (антирадянська агітація). Засуджений 16.01.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 3.01.1959 Кіровоградським облсудом. (П – 4637)
Кіровоградська область. Книга 5
Браславський Сергій Денисович
1913 р.н., с.Семенівка Великобагачанського району Полтавської області, освіта 3 класи, проживав у м.Кіровограді, шофер за фахом, ремонтний робітник залізничної станції. Заарештований 20.08.1947 УМДБ Кіровоградської області (“22 травня 1947 року відправив у редакцію газети “Известия” анонімний лист різкого антирадянського змісту з наклепами на компартію, органи радвлади та керівників партії; через місяць аналогічного листа було відправлено у редакцію газети “Кіровоградська правда”; “причиною написання листів стало його звільнення з роботи у квітні 1947 року, яке він вважав неправомірним, це його, що утримував двох дітей, 4-ьох та 2-ох років, і вагітну дружину, й озлобило стосовно окремих місцевих керівників”). Засуджений 29.09.1947 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 29.04.1960 Верховним судом УРСР. (П – 5214)
Кіровоградська область. Книга 5
Браун Данило Вільгельмович
1892 р.н., с.Кумільовка Вільненської губернії, німець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, без певних занять. У 1930 році засуджувався за контрреволюційну діяльність до 5 років неволі. Вдруге заарештований 7.12.1936 Кіровським МВ НКВС (“антирадянська агітація, проповідник громади баптистів”). Засуджений 2.10.1937 Одеським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 18.12.1991 Генеральною прокуратурою України. (П – 12880)
Кіровоградська область. Книга 5
Браун Еміль Андрійович
1913 р.н., с.Розенфельд Тарасо-Шевченківської сільради Роздільнянського (нині Василівської сільради Біляївського) району Одеської області, німець, письменний, проживав у м.Кіровограді, вантажник “Союзборошна”. Заарештований 19.06.1937 Кіровським МВ НКВС (“контрреволюційна фашистська діяльність” – див. Християн Бергер). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 20.02.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 5036)
Кіровоградська область. Книга 5
Браун Магдалина Дмитрівна
1918 р.н., м.Нижньоудинськ Іркутської області (Росія), німкеня, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, рахівник заводу “Червона зірка”. Заарештована 26.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“активний член контрреволюційної німецької націоналістичної організації”). Засуджена 27.11.1937 НКВС і прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітована 28.02.1957 УКДБ Кіровоградської області. (П – 3862)
Кіровоградська область. Книга 5
Брейтлінг Густав Якович
1913 р.н., с.Малозименове Великомихайлівського району Одеської області, німець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, рахівник вантажконтори ст.Кірово-Українська. Заарештований 27.08.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“будучи фашистськи налаштованим, мав тісні стосунки з учасниками фашистської куркульської організації Шифмахером, Бергером та іншими; являючись сексотом органів НКВС, навмисне дешифрувався і свідомо відводив удар від розгрому контрреволюційних кадрів”). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1937. Реабілітований 4.06.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 5216)
Кіровоградська область. Книга 5