Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Б»

Всего записей: 240'922, страница 11304 из 12'047
Бондаренко Володимир Трохимович
1908 р.н., с.Хмельове, українець, освіта початкова, проживав у с.Новогригорівка, вчитель неповної середньої школи. Заарештований 3.03.1941 УНКВС Кіровоградської області (член повстанської організації “Спілка молодих футуристів”, яка постала з п’яти осіб 12.10.1940 і метою якої декларувалась “боротьба проти пригноблення колгоспників; члени організації написали програму діяльності, розсилали листи ровесникам, здебільшого дітям репресованих, вербуючи їх у свої лави, проводили наради, де велись розмови повстанського характеру, вихвалялось життя в капіталістичних країнах; збирались залучити до організації працівників друкарні, через яких планувалось придбати шрифт для випуску контрреволюційних відозв, вирішили видавати підпільний журнал “Демократ”, підготували кілька статей, в яких зводили наклепи на Радянський Союз”, “у листопаді 1940 року ухвалили зайнятись підготовкою до терористичної роботи”). Засуджений 11.04.1941 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 21.08.1965 Верховним судом УРСР. (П – 8266)
Бондаренко Йосип Тихонович
1878 р.н., с.Єлизаветівка Рівненського району, українець, освіта початкова, проживав у м.Зінов’євську (нова назва Кіровоград), хлібороб-одноосібник. За зв’язки з повстанським рухом у громадянську війну тричі перебував під слідством. Заарештований 8.01.1929 Рівненським РВ ДПУ (“у 1918-20 роках переховував у себе повстанців, якими був убитий комуніст Бабич, до повстанців належав і його племінник, якого пізніше убили махновці; у 1927-28 роках, користуючись авторитетом серед багатих і бідних, протидіяв заходам радвлади: самообкладання, хлібозаготівля, посівна кампанія, перевибори сільрад у 1928-29 роках; в період випадкового убивства голови сільради, куркульського вихідця Добровольського членом партії Лісничим, який перебував тоді в селі як представник райвиконкому по посівній кампанії, Бондаренко був з своєю сім’єю на місці вбивства і підбурював селян відкрито протестувати, що й зробили селяни; звідколи перебрався жити у Зінов’ївське, наїжджає у село, підбурює селян не платити податків, не здавати хліб державі, бо вона ним тільки свої дірки затикає у стосунках із капіталістичними країнами”). Засуджений 17.05.1929 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років позбавлення права проживати в містах Москві, Ленінграді, Ростові-на-Дону та території УРСР. Реабілітований 12.11.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 4240)
Бондаренко Михайло Леонтійович
Бондаренко Олександр Андрійович
1906 р.н., с.Єлизаветівка Рівненського (нині Новоукраїнського) району, українець, освіта початкова, проживав у м.Владивостоці (Далекий Схід, Росія), моторист на катері в бухті Валентин. У 1931 році вся родина Бондаренків була розкуркулена. Заарештований 27.02.1935 Кіровським міськвідділом управління держбезпеки (“разом із родичем Василем Касьяненком, розкуркуленим у 1930 році, розповсюджували чутки про переміну влади й окупацію України німцями, висловлювали терористичні наміри на адресу комуністів і активістів; Олександр Бондаренко поширював чутки, ніби почалася вже війна з Японією на Далекому Сході”). Засуджений 2.11.1935 Одеським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 28.06.1990 Верховним судом УРСР. Василь Платонович Касьяненко засуджений до 4 років неволі з позбавленням громадянських прав на 3 роки, згодом врахували інвалідність (без ноги) і вислали за межі України на 4 роки; брат Петро Бондаренко за участь у повстанському загоні 1922 року розстріляний ЧК, брат Тихін за належність до повстанського загону й переховування брата Петра був засуджений до 5 років неволі, помер у бупрі. (П – 12167)