Сохранено 2800746 имен
Поддержать проект

СЛІПИЙ (КОБЕРНИЦЬКИЙ, ДИЧКОВСЬКИЙ) Йосиф Іванович

1892, ур. с. Заздрість (Тернопільська обл.), українець. Освіта вища, доктор богослов’я. Із 1922 – професор, з 1925 – ректор Греко-католицької богословської семінарії, яку реорганізував у Богословську академію, м. Львів. Від 1.11.1944 митрополит Галицький та архієпископ Львівський УГКЦ. 11.04.1945 заарештований спецгрупою НКДБ і етапований в слідчу тюрму НКДБ у м. Києві. На закритому судовому засіданні ВТ військ МВС Українського округу (29.05.1946 – 3.06.1946) засуджений на 8 р. ВТТ. Покарання відбував у ВТТ: Новосибірськ, Маріїнськ, Боїми, Кіров, Комі АРСР, Мордовська АРСР. У травні 1953 р., після закінчення терміну покарання, доставлений у м. Москву, де органи МДБ запропонували йому написати історію католицької церкви. Вимогу виступити з критикою з Ватикану рішуче відкинув, і митрополита відправлено на довічне заслання у режимний будинок інвалідів у с-щі Маклаково (нині м. Лісосибірськ, Красноярський край). 19.06.1958 заарештований за підпільно написану п’ятитомну «Історію Вселенської церкви в Україні» і розпочато слідство за «антирадянську діяльність». Через пів року митрополита етаповано до м. Києва, де Верховним судом УРСР на закритому засіданні 15–17 червня 1959 р. він був засуджений на 7 р. ВТТ. Покарання відбував у ВТТ на Камчатському півострові, з жовтня 1961 р. – у Дубравському таборі суворого режиму в Мордовській АРСР. 12.01.1963, на численні вимоги світової громадськості, постановою Президії Верховної ради СРСР звільнений і депортований за межі СРСР. 9.02.1963 прибув у м. Рим і поселився у Ватикані. 23.12.1963 визнаний апостольським престолом як Предстоятель Української католицької церкви (УГКЦ) з титулом Верховного архієпископа Львівського. 25.01.1965 отримав гідність кардинала. Помер 7.09.1984 в Римі. 29.08.1992 перепохований у крипті Святоюрського собору у Львові. Галузевий державний архів СБУ, ф. 6, спр. 67829; Енциклопедія історії України, т. 9. «Наукова думка», К., 2012, с. 627–628; Петро Франко. Репресоване духовенство УГКЦ. Л., 2008, с. 167–172; Йосиф Сліпий. Спомини. Львів – Рим, 2014.
Добавьте фотографии, воспоминания или документы. Сохраним память вместе!