ШАРПАР ІВАН ГАВРИЛОВИЧ

1896 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б) у 1923-24 роках, слюсар цеху №4 заводу “Червона зірка”. Заарештований 17.07.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“систематично вів антирадянську агітацію у своєму середовищі, висловлював незадоволення заходами ВКП(б) і радянської влади; висловлював поразницькі настрої стосовно СРСР у прийдешній війні з німецьким фашизмом; підтримував тісні зв’язки з засудженими раніше братами Броніславом і Болеславом Ясинськими” – див. Знам’янський район, книга друга; із свідчень Броніслава Ясинського: “В моєму будинку часто збирались Шарпар Іван Гаврилович, Макаренко Федір Антонович, Фомуляєв Григорій Іванович і Петренко Василь Федорович: грали в доміно, купували горілку й випивали, в цей час і мали місце антирадянські висловлювання як з боку присутніх, так і з мого; я казав, що в Радянському Союзі все дорого, нічого нема, що за радянської влади буде добре через 400 мільйонів років; що лиш військовики забезпечені добре, але не робітники”). Засуджений 24.01.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12282)