ЧИГИРИНСЬКИЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

1900 р.н., м.Миколаїв (за іншими даними – с.Єфінгор Баштанського району Миколаївської області), українець, освіта початкова, член ВКП(б) у 1928-30 роках, проживав у м.Кіровограді, завідувач сектору мобресурсів заводу “Червона зірка”. У 1922 році за те, що “червоноармійці ескадрону, яким керував Чигиринський, самоправно косили селянські трави та овес, крали курей і гусей”, ревтрибуналом 1-го кінного корпусу був засуджений до розстрілу, згодом покарання замінено на 10 років концтабору, а за амністією звільнений і відправлений у військову частину; у 1936 році за те, що “допустив моральне розкладання військової частини, коли окремі вояки займались грабунками”, був засуджений до 1 року примусової праці. Втретє заарештований 21.11.1940 Кіровоградським міськвідділом НКВС (“систематично із 1939 року провадить контрреволюційну агітацію серед робітників заводу, спрямовану на підрив довіри до радянської влади”). Засуджений 19.09.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Звільнений з Южлагу у 1943 році. Реабілітований 26.10.1957 Красноярським крайсудом. (П – 3782)