СТАНІСЛАВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ

1904 р.н., м.Березівка Одеської області, росіянин, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, робітник цеху №6 заводу “Червона зірка”. У 1921 році арештовувався разом з братами Олексою й Іваном “як член монархістської організації, саботажник і шкідник”, у 1930-ому “за антирадянську діяльність” висланий на північ строком 3 роки; у 1933-ому “за підробку документів” трійкою ОДПУ засуджений до 5 років концтабору, у 1935-ому звільнений за амністією. Вчетверте заарештований 25.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (“висловлював поразницькі настрої стосовно радвлади, вихваляв диктатора фашистської Німеччини Гітлера: “Німці націоналісти, Гітлера всі люблять за його надзвичайний розум; він почав з того, що всіх німців став об’єднувати і створювати для них добрі умови життя, про це знають усі”, зумисне допускав брак продукції, яка мала оборонне значення, за що й був звільнений з роботи на заводі “Червоний Профінтерн”). Засуджений 12.12.1941 Східно-Казахстанським обласним судом до розстрілу. Верховним судом Казахської РСР 25.12.1941 міру покарання зменшено до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 12.06.1961 Верховним судом Казахської РСР. Брат Олекса “за участь у військовій змові” 1922 року розстріляний ВЧК – всього по тій справі проходило 23 особи. (П – 5654)