МАКСИМУК ОЛЕКСАНДР ЛУКИЧ

1891 р.н., с.Зубочі Брест-Литовського повіту Гродненської області (нині Білорусія), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, двірник кінотеатру “Сивашець”. Заарештований 3.09.1944 Ренійським райвідділом НКДБ (“у 1942 році мою одну дочку було забрано в Німеччину на роботи, другу я переховував у підвалі кінотеатру; через неявку дочки на збірний пункт мене викликали у жандармерію і дали підписати якийсь папір, я не дивлячись підписав, а то виявилась моя згода німецькій жандармерії виявляти комуністів, парашутистів і партизан та доносити про них окупаційній владі” – із свідчень Максимука). Засуджений 19.02.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Помер 14.08.1945 у таборі. Верховним судом СРСР 25.01.1946 справу припинено. (П – 451)