КАЗАНДЖІЄВ ІВАН ДМИТРОВИЧ

1900 р.н., м.Стара Загора (Болгарія), болгарин, освіта початкова, член ВКП(б) у 1928-36 роках, проживав у м.Кіровограді, старший вагар ст.Кірово-Українська, робітник заводу “Червона зірка”. Заарештований 10.02.1938 шляхово-транспортним відділом НКВС ст.Помічна (“у 1923-24 роках тричі заарештовувався болгарською поліцією як учасник повстання проти болгарського уряду; восени 1924-го під час арешту у Старій Загорі завербований таємною поліцією для розвідницької діяльності в СРСР, у 1926-ому перекинутий через Туреччину в СРСР, де налагодив зв’язки з болгарським емігрантом Стефаном Стояновим, який мешкав у Одесі й репресований у 1937-ому за контрреволюційну діяльність; вів антирадянську агітацію проти заходів партії й уряду, поширював наклепницькі чутки про нібито погане життя робітників у СРСР, вихваляв фашистський лад в капіталістичних країнах”). Засуджений 14.05.1938 НКВС і Прокурором СРСР до розстрілу, вирок виконано 24.06.1938. Реабілітований 23.01.1965 Верховним судом УРСР. (П – 7923)