ГРОСМАН МИХАЙЛО ВІЛЬГЕЛЬМОВИЧ

1896 р.н., м.Лейпціг (Німеччина), німець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, у 1922-37 роках працював у органах ЧК-ДПУ-НКВС – з посади уповноваженого Кіровської міліції звільнений 30.07.1937, юрисконсульт заводу “Червоний профінтерн”. Заарештований 4.11.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“у 1914 році мобілізований у німецьку армію, 5 травня 1915-го здався в полон російській армії, бо не хотів воювати, відправлений у табір військовополонених у Дарниці під Києвом, того ж року втік у Москву, чотири місяці працював офіціантом ресторану, арештовувався царською жандармерією, у 1916 році вдруге втік з табору військовополонених, працював у селянських господарствах під Нижнім Новгородом, у 1917-ому вдруге заарештований поліцією, до весни 1918-го перебував у таборі, угорці покликали в Перший інтернаціональний загін воювати проти генерала Колчака, в кінці 1919-го переведений на польський фронт, у 1920-ому призначений у особливий відділ 14-ої армії, що знаходилась у Первомайську, потім у 45-у дивізію, з якої 22.06.1922 демобілізований; одразу пішов працювати в органи міліції, де служив до 1937 року”; “в листопаді 1937 року в себе на квартирі вихваляв ворога народу Троцького”; із касаційної скарги Гросмана 1.10.1939: “Дружина звела на мене наклеп з метою заволодіти майном, щоб жити з іншим чоловіком”; із довідки начальника Кіровського міськвідділу НКВС: “Іще одна негативна риса в роботі Гросмана: при дорученні йому того чи іншого дізнання, він брався лиш за такі справи, за якими були наявні матеріали, що викривають злочинні дії того чи того фігуранта, якщо ж таких матеріалів нема і над справою треба попрацювати – він усіма силами від неї відмагався”). Засуджений 16.05.1939 Кіровоградським облсудом до 2 років 6 місяців ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 1 рік. Кіровоградським облсудом 27.09.1939 вирок зменшено до 1 року 10 місяців, термін покарання вважається відбутим. Верховним судом УРСР 23.10.1939 справа припинена, з-під варти звільнений. Вчетверте під ім’ям ГРОСУЛ МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ, 1896 р.н., м.Чернівці, молдаванин, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, без певних занять, заарештований 5.10.1946 Кіровоградським облуправлінням МДБ (“співпраця з німецькими окупантами: під час війни жив у Кіровограді і працював перекладачем у шефа машино-тракторної станції, 13.08.1942 прийняв німецьке підданство фольксдойч, користувався відповідними пільгами; роз’їжджав з шефом по об’єктах МТС, вимагав від робітників виконання завдань, погрожував розстрілом, відвідував німецьку жандармерію СД; у грудні 1943 року разом з німцями евакуювався на захід, змінив прізвище на Гросул і осів у м.Судова Вишня Дрогобицької області, нині Мостиського району на Львівщині, де написав автобіографію під назвою “Тюрма народів”, цей рукопис наклепів на радянську державу, її органи і громадян розповсюджував серед населення”). Засуджений 29.11.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 23.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 853, 12816)