ВАЛЮШЕК ПАНТЕЛІЙ КОРНІЙОВИЧ

1894 р.н., с.Лиса Гора Благодатнівського (нині Первомайського) району Миколаївської області, українець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, головний бухгалтер будинку інвалідів. Заарештований 9.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 7-ої гвардійської армії (колишній унтер-офіцер царської армії, із свідчень на суді: “Вина моя в тому, що серед службовців будинку інвалідів вів антирадянську агітацію: на одному із плакатів була зображена п’ятикутна зірка, всередину якої спрямована блискавка – я пояснював, що зірка – це Радянський Союз, а стріла означає блискавичний удар Німеччини по СРСР, який буде розбитий, оскільки не має ні техніки, ні озброєння, а в Німеччини багато літаків, танків і навчені війська; я казав, що німці розпустять колгоспи й роздадуть селянам землю”, “син Віталій, 1925 р.н., електромонтер німецької військової частини, у грудні 1943 року евакуювався разом з німцями на захід”). Засуджений 15.03.1944 військовим трибуналом 7-ої гвардійської армії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 24.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12738)