ШАРКОВ СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ

1890 р.н., с.Кіріфарове Тирновського округу (Болгарія), болгарин, освіта початкова, до 1922 року кандидат в члени ВКП(б), у 1919-21 роках проживав у с.Шостакове Устинівського району, хлібороб-городник артілі ім.Косіора. Двічі був засуджений за кримінальні злочини: у 1927 і 1930 роках. Заарештований 3.09.1937 Устинівським РВ НКВС (“емігрував із Варни у квітні 1919 року в Росію – за завданням революційного комітету переправляв у Болгарію революційну літературу для компартії Болгарії; після другої судимості висланий на північ у м.Буй Костромської області, Росія, звідки у 1932 році втік, в Одесі отримав новий паспорт, приховавши свою втечу; шпигунська діяльність на користь Болгарії і Румунії: нелегальні переходи кордону по кілька разів на рік з метою встановлення зв’язків із комуністичним підпіллям – не що інше, як стосунки із штабами болгарської і румунської розвідки”). Засуджений 1.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Управлінням НКВС Кіровоградської області 25.12.1939 міру покарання зменшено до фактично відбутого строку, 12.02.1940 з-під варти звільнений, 28.02.1941 справу припинено. (П – 3833)