ДИМЧЕНКО ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

1958 р.н., с.Мар’янівка, українець, освіта середня, член КПРС, в армії служив у травні-грудні 1983 року, звільнений за станом здоров’я, проживав у с.Криничуватка Устинівського району, меліоратор колгоспу ім.Леніна. Заарештований 13.08.1984 УКДБ Кіровоградської області (“систематичне розповсюдження в письмовій формі брехні, яка дискредитовує радянську державу та суспільний лад: восени 1974 року, проживаючи в Устинівці в гуртожитку й навчаючись у 9-ому класі, написав листа в ФРН професору Майснеру: “Комуністів я ненавиджу, бо вони зробили мені багато зла”, просив допомогти йому втекти за кордон; у вересні 1983 року під час служби в армії написав листа на радіо Швеції, в якому просив політичного притулку; через радіоприймач ВЕФ-202 слухав передачі зарубіжних радіостанцій; 31 січня 1984 року в райцентрі вивісив на людних місцях, на акації біля будинку райнарсуду, на дверях ларка та туалету, три листівки, виготовлені на ватманському папері із антирадянськими закликами “хай живе вільна Україна”, “росіяни нас ведуть до загибелі”, “зараз нема чого їсти – все віддається братам”; у червні 1984-го відправив листа у Москву в посольство США, в якому повідомляв дислокацію і командний склад деяких військових частин Радянської армії”). Засуджений 20.05.1985 Кіровоградським облсудом до примусового лікування в психіатричній лікарні. Рішенням народного суду Кіровського району м.Кіровограда від 1.03.1988 із психіатричної лікарні звільнений 15.04.1988. Реабілітований 24.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8430)