ДИМНИЧ ОЛЬГА ТЕРЕНТІЇВНА

1915 р.н., с.Новоігорівка, українка, освіта початкова, без певного місця роботи. Заарештована 4.08.1937 Устинівським РВ НКВС (із свідчень звинуваченої: “Восени 1929 року мого 64-річного батька Терентія Миколайовича розкуркулили й за контрреволюційну агітацію проти колективізації засудили до ув’язнення у далеких таборах на півночі; весною 1930-го розкуркулили моїх братів Андрія, 1908 р.н., Василя, 1912 р.н., Миколу, 1913 р.н., й мене, і всіх вислали у Вологодський округ Північного краю”; із звинувачувального висновку: “в перших числах липня 1937 року в селі Ворошилівка з’явилась дочка колишнього куркуля Ольга Димнич, яка втекла з заслання, серед жителів села стала вести антирадянську агітацію: “Cкільки в колгоспі не працюйте – хліба не отримаєте; ось скоро буде війна, бо комуністи Тухачевського й Якіра розстріляли; а тих, хто розкуркулював – судитимуть”). Засуджена 2.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10292)