ЯЦЕНКО ІВАН ПРОКОПОВИЧ

1890 р.н., с.Нове Липове Миронівської сільради, українець, освіта 3 класи, проживав у с.Занфірівка Новогеоргіївського (нині Олександрійського) району, без певних занять. Заарештований 8.12.1943 відділом контррозвідки “Смерш” Харківської стрілецької дивізії (“систематично вів контрреволюційну агітацію, спрямовану проти радянського ладу, працював у поліції с.Занфірівка близько 2 місяців, арештовував жителя села Гриба, котрого того ж дня випустив, за його доносом були заарештовані німцями 7 осіб радянського і партійного активу”. Із свідчень Яценка: “До 1933 року ми з батьком мали млин-вітряк, 5 грудня 1932-ого мене заарештували, не знаю за що, три місяці сидів у Дніпропетровській в’язниці; після звільнення я поїхав на Донбас, а моє господарство без мене розібрали й розпродали, так само й господарства батька і брата; батько помер у 1933 році, а де брат – досі не знаю; у Донбасі я пробув місяця півтора, вернувся додому; під час німецької окупації місяць працював соцьким”). Засуджений 1.01.1944 військовим трибуналом 75-го стрілецького корпусу до розстрілу. Трибуналом військ НКВС Кіровоградської області 12.09.1944 покарання зменшене до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 5.07.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10075)