СЕРГЕТА АНДРІЙ ЗАХАРОВИЧ

1897 р.н., с.Табурище (приєднане до м.Світловодськ), українець, освіта початкова, хлібороб-заможник. Заарештований 26.03.1930 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (“в результаті антирадянської агітації куркулі Андрій Сергета, Аврам Дяченко, Федір Маховський і середняк Кузьма Безкровний 23 березня зібрали юрбу жінок під 200 осіб і спрямували її до амбару, де був зібраний посівний матеріал колгоспу, і заборонили видавати його колгоспникам: 3 підводи мішків розтаскали, а інші 20 мішків зерна перенесли і склали в інший сарай, до куркуля Дяченка; 24 березня куркулі та їхні жінки повели з самого ранку посилену агітацію з метою остаточно розібрати увесь колгоспний посівний матеріал, ополудні юрба жінок піймала на базарі члена созу, забрала в нього ключі від амбара, відкрила його й дозволила розтягувати весь посівний матеріал; куркулі кричали, що в Кременчуці вже нема радянської влади, і в Золотарівці її вже вигнали, тому нема чого з нею панькатись, ніхто стріляти не буде; а 25-го березня в Табурище прибула кінна міліція: куркулі й жінки зустріли її з палицями в руках, закликали юрбу нічого не боятись і розправитись із міліцією, а церковник Безкровний кричав: “Лягайте під кінські копита і під колеса – а посівматеріал не віддавайте! досить їм знущатись – скоро прийде папа Римський і з ними розправиться”; після такого підбурювання жінки намагались побити представників влади і тільки кінною міліцією вдалося розігнати юрбу і відновити порядок; через безпорядки, організовані куркулями на чолі із Сергетою, колгоспи протягом трьох діб не могли почати сівбу; а в ніч на 26 березня під час арешту Сергети він вчинив опір, погрожував міліції і співробітникові окрвідділу ДПУ, що зарубає їх сокирою – вночі здійнялась тривога, на яку збіглось багато селян”). Засуджений 12.04.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 10 років концентраційних таборів. У 1935 році повернувся з неволі. Реабілітований 12.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге, працюючи різноробом “Дніпрогесу” у Табурищі, заарештований 17.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“член повстанської контрреволюційної організації” – див. Харламп Бабич). Засуджений 5.04.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.05.1938. Реабілітований 14.06.1956 Кіровоградським облсудом. (П – 9501, 3557)