ГУГАЛО ПЕТРО ЯКОВИЧ

1902 р.н., с.Пії Ржищівського (нині Миронівського) району Київської області, українець. освіта середня (духовна семінарія), проживав у смт Нова Прага Олександрійського району, священик. У 1928 році 4 місяці перебував у тюремному ув'язненні. Вдруге заарештований 29.04.1944 УНКДБ Кіровоградської області ("рукоположений Української автокефальної православної церкви з 1919 року; до війни працював бухгалтером райвідділу народної освіти: 4.05.1941 мобілізований. у Червону армію. етапований на пункт формування частини у Дніпропетровськ, в дорозі дезертирував з колони. вернувся в Нову Прагу, був призначений окупаційною владою директором маслозаводу; в листопаді 1941 року вступив у "Просвіту", вибраний членом правління районної організації, завербував 25 членів, уберезні 1942-го завербований в Організацію українських націоналістів мельниківського напряму, отримав завдання відновити автокефальну церкву й вести націоналістичну діяльність, 6.06.1942 за дозволом прибулого із еміграції в Болгарії архієпископа Кіровоградського і Миколаївського Михайла в приміщенні школи Нової Праги створив автокефальну церкву; із січня по червень 1943-го - протоєрей грецького собору в Кіровограді, у червні-грудні 1943-го - священик Покровської церкви і благочинний релігійних парафій у Новопразькому районі: 4 грудня 1943 року при наступі Червоної армії евакуювався в німецький тил, під Кіровоградом був затриманий калмиками і запроторений у концтабір. через 2 дні звільнений німцями як священик і отримав призначення в Новоукраїнку священиком Свято-Покровської церкви автокефальної орієнтації, 13.03.1944 при масовій евакуації з Новоукраїнки вибрався у с.Похітонове Новоукраїнського району, звідки 19.04.1944 вернувся у Нову Прагу”; “8.03.1942 зустрівся з провідником районної ОУН Цимбалістом, який дав йому газету "Волинь" з опублікованою статтею-промовою митрополита Луцького Полікарпа; 25 вересня 1943 року на святі врожаю, організованому німецькою окупаційною владою, виступив перед громадянами, закликаючи підкорятись і виконувати всі вимоги окупаційної влади, просив молодь не ухилятись від поїздок у Німеччину"). Засуджений 13.09.1944 військовим трибуналом Кіровоградського гарнізону до розстрілу. Президією Верховної ради СРСР 20.12.1944 міру покарання замінено на 20 років каторжних робіт. Покарання відбував на Колимі та в Амурській області, Росія. Реабілітований 30.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12761)