БІЛИК АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

1905 р.н., с.Куколівка, українець, освіта початкова, проживав у селищі Шумило Куколівської сільради (нині приєднане до с.Андріївка), машиніст Ленінської копальні Криворізького району. Заарештований 3.10.1931 Олександрійським РВ ДПУ ("син куркуля, часто зустрічався і перебував під есерівським впливом родича Федора Тараненка, який його познайомив з багатьма колишніми повстанцями отамана Степового; у 1927 році призваний у Червону армію, де провадив контрреволюційну агітацію, за що його й цілу групу неблагонадійних з війська виключили; повернувшись додому, став гуртувати однодумців"; "весною 1929 року під час кампанії колективізації з ініціативи Андрія Білика були складені й розмножені антиколгоспні листівки, що закликали до повстання і на боротьбу з колективізацією, зміст їх: "Ми, селяни, перебуваючи на переломі реконструкції господарювання і під мобілізаційним порядком реманенту, посівматеріалу й тяглової сили, вступаєм до созів та артілей, але пам'ятаємо, що це економічна політика Сталіна; та час близький - червень, нам допоможуть Шепетівка. Одеса. Миколаїв, Севастополь, селяни й робітники Криворіжжя й Дніпропетровська; Червона армія і флот готові; тож озброюйся й ти будь готовий"; "листівки були розкидані у Куколівці. Червоній Кам'янці ії Ворошилівці; члени повстанської організації мали зброю, 6 револьверів, для письмового зв'язку застосовували особливий шифр, шукали зв'язків за межами регіону - у Харкові. Маріуполі" - за справою заарештовано 8 осіб). Засуджений 9.06.1932 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 9 років ув'язнення у концтаборі. Реабілітований 24.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 10793)