ДЕРЕЧА ЛУК'ЯН ДЕНИСОВИЧ

1889 р.н., с.Бірки-1, українець, освіта початкова, робітник залізниці. Заарештований 18.11.1930 шляхово-транспортним відділом ДПУ ст.Бобринська (антирадянська агітація: "на Україні після відходу петлюрівської армії з метою продовжити свою контрреволюційну діяльність лишились окремі особи, які гуртують довкола себе однодумців: такий гурт створив старший ремонтник Лук'ян Дереч, який проживав у казармі 264-го кілометру на перегоні Фундукліївка-Цибулеве, складався гурт із селян Бірок, Соснівки, ремонтників залізниці; селяни збирались по хатах, обговорювали політичні питання, головним чином про хлібозаготівлю, колективізацію, державну позику і робили висновки: Україна закабалена кацапами. які вивозять звідси багатства, і тому український народ бідує й голодує, колективізація - це зубожіння України і розор селян за задумом кацапів; при цих розмовах звеличували вождя Петлюру як дійсного визволителя українського народу - для виходу із скрутного становища необхідно створювати Українську народну Республіку; по закінченню таких зібрань селяни співали петлюрівський гімн "Ще не вмерла Україна"; члени угруповання вели активну агітацію серед населення"). Засуджений 5.02.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі. Реабілітований 16.03.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге, працюючи в колгоспі, заарештований 21.04.1938 Олександрівським РВ НКВС (член антирадянської військово-повстанської організації). Засуджений 28.04.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 16.05.1938. Реабілітований 5.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (ГІ - 5918, 9447)