ВОЗНИЙ ЯКІВ ЗАХАРОВИЧ

1899 р.н., смт Голоби Ковельського району Волинської області, українець, освіта середня, проживав на ст.Фундукліївка (нині у складі смт Олександрівка), телеграфіст. Заарештований 8.04.1931 шляхово-транспортним відділом ДПУ ст.ім.Шевченка (контрреволюційна шпигунська робота: "в роки громадянської війни недовгий час служив у війську армії УНР; двічі перетинав радянсько-польський кордон за сімейними потребами; у 1921 році, приховавши своє минуле, проліз на службу в ЧК, звідки незабаром був звільнений як підозрюваний у зв'язках з польським агентом Глаговським; у 1925 році пробрався навчатись у Харківську окрпартшколу ім.Артема, видавши себе за політемігранта, пред'явивши фіктивні документи: не раз пропонував свої послуги ДПУ, але здебільшого вони виявлялись провокаційними"). Засуджений 25.06.1931 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років ув'язнення у концтаборі; звільнений із БАМлагу в березні 1934 року. Реабілітований 18.09.1962 трибуналом Київського військового округу. Брат Тиміш, в минулому офіцер царської і петлюрівської армій, у 1937 році репресований як член КПЗУ. (П - 6109)