АНТОНОВИЧ ІВАН ІВАНОВИЧ

1902 р.н., м. Київ, українець, освіта вища (Київський медінститут, 1931), проживав у с.Ставидла Олександрівського району, лікар. Заарештований 28.10.1937 Олександрівським РВ НКВС (антирадянська агітація: "у 1919 році служив у денікінській армії: "Я був вороже налаштований як проти петлюрівщини, що уособлювала собою ідею роздрібнення Росії, так і проти радянської влади, яка, як мені тоді здавалось, взагалі відкидала ідею держави, вітчизни; Денікін у моїх очах поставав як захисник батьківщини, і я пішов добровільно, вільновизначеним 1 7-річним юнаком до лав денікінців, у цьому й полягає весь мій злочин: із соціальної точки зору - це був і є злочин" - із заяви, написаної у 1939 році). Засуджений 14.11.1937 трійкою УНКВС Київської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Покарання відбував у таборах Бамлагу, м.Біробіджан, звільнений достроково у 1945 році. Реабілітований 11.01.1957 Кіровоградським облсудом. Дід мав приватний будинок в Одесі - у 1919 році майно націоналізовано, батько був земським лікарем, брат Володимир у 1920 році емігрував з білогвардійцями і помер у 1924-ому в Парижі, чоловік сестри Андрій Андрійович Пироженко у 1927 році розстріляний "як активний петлюрівець". (П - 8313)