ПИСАРЄВ ВАСИЛЬ ПАНАСОВИЧ

1900 р.н., с.Покровське, росіянин, письменний. у 1929 році в Кривому Розі виключений з партії ("Партія веде неправильну політику: не можна піднімати промисловість за рахунок озлиднювання села, яке застосували під час колективізації"), проживав у м.Кіровограді, бригадир гаражного цеху Зінов’євської машино-тракторної майстерні, фрезерувальник заводу "Червона зірка". Заарештований 8.01.1933 Зінов’євським МВ ДПУ (звинувачувався у контрреволюційній агітації, саботажі, писав листи представнику партійної опозиції Бухаріну, поетові-земляку Дем’яну Бєдному, сам їздив у Москву налагоджувати зв’язки з опозицією; при обшуку знайдена заборонена література, книги, вилучені з книжкового ринку і бібліотечних фондів - "Уроки хлібозаготовок, шахтинської справи і завдання партії" Бухаріна, "До теорії боротьби двох культур” Скрипника, збірник "Партія і нова опозиція", рукопис віршів українською мовою). Справу припинено 27.12.1933, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 5.09.1936 Кіровським УДБ (антипартійна діяльність). Засуджений 14.07.1937 Верховним судом СРСР до розстрілу, вирок виконано 15.07.1937 у м.Києві. Реабілітований 7.06.1962 Верховним судом СРСР. (П – 5736)