ЗАЙЦЕВ ІВЛІЙ ІВАНОВИЧ

1883 р.н., с.Червоний Яр, росіянин, неписьменний, селянин-одноосібник. У 1931 році розкуркулений за невиконання плану хлібоздачі. Заарештований 6.07.1932 Новопразьким РВ ДПУ (“у 1930 році разом з іншими піднімав повстання проти місцевої влади села, били активістів, в період колективізації закопували хліб у землю - в березні 1932-го у Зайцева комсомольська бригада відкопала 23 пуди суржику, у 1931 році агітували бідняків проти заходів радянської влади, використовуючи й релігію"). Засуджений 13.07.1932 Дніпропетровським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Втік із бупру. переховувався разом з іншими куркулями та своїми синами. Вдруге заарештований 25.01.1933 Новопразьким РВ ДПУ (14.11.1932 комсомолець Кудрявцев і комуніст Усатенко хотіли затримати Зайцевого сина Прокопа, але той пригрозив обрізом, на допомогу кинулись батько й брат із засади; вдруге активісти пішли до Зайцевих із міліцією, та отримали кулю, батько з синами втекли на Донбас, перед тим спаливши свою хату, аби нікому не дісталася: в січні 1933-го за скороченням на виробництві вернулись у село - за доносом їх піймали у погребі). Помер 23.03.1933 в ув’язненні. Новопразьким РВ ДПУ 23.03.1933 справу припинено. Реабілітований 23.06.1992 Генеральною прокуратурою України. (П – 13332, 2747)