МАНГЕР АНДРІЙ НИЧИПОРОВИЧ

1877 р.н., с.Юр’ївка Бишівського (нині Фастівського) району Київської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Знам’янка, завідувач перонного ларка №26 і складу паливо-мастильних матеріалів залізничної станції. У 1930 році був засуджений до 2 місяців примусової праці. Заарештований 4.11.1937 Знам’янським ОДТВ ГУДБ (антирадянська агітація: "організовували зібрання під виглядом гри у преферанс для проведення антирадянських бесід", капітулянтські настрої, крадіжка майна). Засуджений 29. 11.1937трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Трійкою УНКВС Миколаївської області 20.11.1939 справу припинено, з-під варти Орловської тюрми звільнений 20.01.1940. Стосовно колишніх оперуповноважених ОДТВ НКВС ст.Знам’янка Силачова і Вержховського, які вели справу і допустили фальсифікації свідчень, матеріали передані військовій прокуратурі прикордонних військ НКВС Одеської област! для притягнення їх до відповідаленості. Вдруге заарештований 17.03.1944 УНКВС Кіровоградської області (прийняв німецьке підданство "фольксдойч", користувався пільгами спецмагазину). Засуджений 17.02.1945 особливою нарадою НКВС Кіровоградської області до 5 років заслання у Сузунський район Новосибірської області. Помер 23.03.1945 у тюрмі №1 м.Кіровограда. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8332, 9367) 288 і