КОВШИК ПЕТРО ІЛЛІЧ

1909 р.н., с.Голінка Глинського (нині Бахмацького) району Чернігівської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б) у 1930-34 роках, без визначеного місця проживання, без певних занять. Заарештований 27.06.1937 Знам’янським ОДТВ ГУДБ НКВС (727.06.1937 у поїзді вів антирадянську агітацію, розповідав, що звільнений за прогул із автозаводу у Москві і тепер їде до кордону з Польщею, де йому обіцяні перетин кордону і гарантована робота у польській розвідці: "Я був стахановцем, мене мучили і знущались, платячи малу зарплату, на яку й цигарок не купиш; Тухачевського розстріляли за наказом Сталіна, аби вождеві не заважали знущатись над народом; радвлада здирає останню сорочку з того, хто не спроможний платити податки; я весь час збирався підійти до Сталіна впритул і при зручному випадку здійснити на нього замах"; у камері тюрми ст.Знам’янка з метою втечі розібрав стіну, але потрапив у сусідню камеру, тоді забарикадувався і не пускав нікого, а коли прийшли співробітники НКВС, то лаяв їх і матюкав”; з 29.06 по 25.09 перебував у Херсонській психіатричній лікарні на обстеженні, де виявили, що Ковшик переніс приступ хронічного захворювання у формі шизофренії). Засуджений 29.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (ГІ - 9714)