ФУРСА ІВАН КУЗЬМОВИЧ

1887 р.н., с.Гурівка Криворізького (нині Долинського) району. українець, освіта початкова (6 класів міського училища), проживав у м.Новоукраїнка, без певних занять. У 1920 році арештовувався ВЧК і судився революційним трибуналом “за контрреволюційну націоналістичну діяльність”. Вдруге заарештований 4.09.1937 Новоукраїнським РВ НКВС (“у 1919 році завідував поштою в Новоукраїнці, забрав належну їй зброю і втік до денікінців; підтримував тісний зв’язок з українськими націоналістами Одеси, протягом довгих років агітував проти колгоспів і радянської влади та за самостійність України: “Колгоспники – це раби, які працюють і нічого не мають, оскільки радвлада все забирає”, “Тепер усі повернуться із заслання і братимуть участь у виборах до рад, а це ж найкращі люди – їх народ безумовно вибере, вони поведуть за собою народ проти комуністів. Нам треба їх підтримати – якщо Конституцію зміцнять, то ми всюди комуністів поженем, як собак”, “Український народ гине під московським ярмом, від радянської влади можна звільнитись лиш через війну, треба боротись за справжню Українську народну владу”, “Комуністи думають, що їм допоможуть арешти, вони забирають всіх українців і жодного жида; українці ніколи їм цього не забудуть, ми будемо добиватись своєї влади; погано лиш, що досі не зуміли ліквідувати Сталіна, тоді було 6 легше”). Засуджений 22.10.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 6.05.1942 у Онеглагу. Реабілітований 24.08.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3792)